2145
Російський бюджет дедалі сильніше відчуває ціну затяжної війни. За перші сім місяців 2026 року дефіцит зріс приблизно на 40% і сягнув 2,8% ВВП — значно вище за офіційний річний орієнтир у 1,6%. Володимир Путін на Східному економічному форумі у Владивостоці заявив, що не бачить у цьому «нічого критичного», посилаючись на відносно низький рівень державного боргу.
Зростання дефіциту відбувається на тлі одночасного збільшення воєнних витрат і слабшого, ніж очікувалося, економічного зростання. Кремль уже кілька років компенсує високі витрати підвищенням податків, розширенням внутрішніх запозичень і перерозподілом ресурсів із цивільних секторів.
Ситуацію ускладнює інфляція. Станом на кінець серпня річний показник становив близько 6,3%, що змушує Центробанк утримувати високу ключову ставку. Бізнес наполягає на її зниженні нижче 12%, однак аналітики очікують, що регулятор на найближчому засіданні збереже жорстку політику.
Висока ставка стримує інвестиції в цивільну економіку. Для компаній дорожчають кредити, ускладнюється фінансування нових проєктів і збільшується навантаження на вже існуючий борг. На цьому тлі військово-промисловий комплекс залишається одним із небагатьох секторів, які отримують стабільний державний попит.
Окремий тиск створюють українські удари по НПЗ, складах і логістичних центрах. Вони вже спричинили дефіцит пального, подорожчання перевезень і додаткові витрати на ремонт та захист інфраструктури.
Путін намагався представити ситуацію як контрольовану, наголосивши на низькому держборгу та наявності державних програм підтримки бізнесу. Водночас сам факт того, що бюджетний дефіцит уже майже вдвічі перевищує запланований рівень, показує, наскільки швидко змінюються фінансові умови.
Для Кремля головне питання тепер не лише в тому, чи можна профінансувати поточні витрати, а й у тому, якою ціною це робитиметься для цивільної економіки. Чим довше триває війна, тим складніше Росії одночасно підтримувати військові витрати, стримувати інфляцію та не допустити глибшого уповільнення.
