4443
Темні цятки, ниточки або «павутинки» перед очима знайомі багатьом людям, особливо після 50 років. Найчастіше це пов’язано з віковими змінами скловидного тіла — прозорого гелю всередині ока. Волокна колагену поступово ущільнюються, а їхні тіні падають на сітківку, створюючи ефект рухомих мушок.
У більшості випадків поодинокі давні мушки не небезпечні. Мозок поступово адаптується до них, і людина перестає звертати увагу. Але раптова поява великої кількості нових мушок — інша ситуація, особливо якщо одночасно виникають світлові спалахи.
Такі симптоми можуть з’являтися, коли скловидне тіло відділяється від сітківки й тягне її за собою. Іноді це закінчується невеликим розривом. Якщо через цей розрив рідина потрапляє під сітківку, може початися її відшарування — стан, який без лікування загрожує втратою зору.
Особливо небезпечна «темна завіса» або випадіння частини поля зору. Це не той симптом, із яким варто чекати до наступного тижня. Офтальмолог має оглянути периферію сітківки після розширення зіниці й вирішити, чи потрібне термінове лазерне або хірургічне лікування.
Ризик розривів і відшарування вищий у людей із вираженою короткозорістю, після операцій на очах, травм, а також при деяких захворюваннях сітківки. Діабет теж може спричиняти крововиливи у скловидне тіло, які проявляються раптовими темними плямами.
Важливо, що відшарування сітківки зазвичай не болить. Саме тому відсутність болю не повинна заспокоювати, якщо мушки й спалахи виникли раптово й швидко посилюються.
Якщо мушки були роками й не змінюються, достатньо планових оглядів. Але нові численні помутніння, спалахи, різке погіршення зору або відчуття штори перед оком — привід звернутися до офтальмолога того ж дня.
