2296
Повітряна тривога може закінчитися за кілька хвилин, але для організму сигнал небезпеки часто триває значно довше. Після вибухів, сирен або нічного очікування атаки люди можуть ще годинами відчувати прискорене серцебиття, тремтіння, слабкість, головний біль, напруження м’язів і труднощі з концентрацією. Кардіологиня Олександра Телегузова пояснює, що це закономірна фізіологічна реакція на повторюваний стрес, а не просто «поганий настрій».
Кожна повітряна тривога запускає реакцію мобілізації. Активується симпатична нервова система, збільшується викид адреналіну та норадреналіну, змінюється дихання, прискорюється пульс і може тимчасово підвищуватися артеріальний тиск. У короткій небезпечній ситуації така реакція допомагає вижити, але при постійних повтореннях вона виснажує.
Особливість української реальності полягає в тому, що стрес часто не має чіткої фази завершення. Людина може провести частину ночі в укритті, повернутися додому, спробувати заснути, а через годину знову почути сигнал. Через це нервова система не встигає повністю перейти у режим відновлення.
Перший крок після відбою — повернути тілу базове відчуття безпеки. Якщо ситуація дозволяє, варто сісти або лягти у спокійному місці, зробити кілька повільних видихів, випити води й поїсти, якщо через тривогу був пропущений прийом їжі.
Дихання можна використовувати як простий фізіологічний інструмент. Не потрібно робити дуже глибокі вдихи. Значно важливіше поступово уповільнити ритм і зробити видих трохи довшим за вдих. Це допомагає посилити активність парасимпатичної нервової системи, яка відповідає за відновлення.
Лікарка радить також дати вихід м’язовому напруженню. Після гострого стресу організм буквально готується до руху, тому коротка прогулянка, легка розминка, кілька присідань або розтягування можуть бути кориснішими, ніж спроба годинами нерухомо лежати і «змусити себе заспокоїтися».
Ще один фактор — інформаційне навантаження. Після атаки природно хотітися безперервно читати новини, дивитися фото наслідків і перевіряти канали. Проте це може знову і знову запускати реакцію тривоги. Якщо немає нової загрози, варто зробити паузу від стрічки хоча б на певний час.
Сон після нічних атак нерідко порушується навіть у тих, хто раніше не мав безсоння. Якщо вдалося заснути лише під ранок, вдень можуть виникати сонливість, уповільнення реакції, дратівливість і проблеми з пам’яттю. У такі дні бажано, наскільки це можливо, не планувати надмірно складних завдань і не вимагати від себе звичайної продуктивності.
Особливу увагу на реакцію стресу мають звертати люди з гіпертонією, порушеннями серцевого ритму та іншими серцево-судинними захворюваннями. Після тривоги у них може сильніше змінюватися тиск і частота серцебиття. Регулярні ліки потрібно приймати за схемою, а при болю у грудях, вираженій задишці, непритомності чи інших гострих симптомах — звертатися по медичну допомогу.
Хронічний стрес не можна повністю прибрати дихальною вправою або прогулянкою, особливо коли сама причина небезпеки залишається. Проте короткі дії після кожного епізоду допомагають організму хоча б частково завершувати стресову реакцію і зменшувати накопичувальне виснаження.
