940
Британські геологи виявили під східним узбережжям Англії сліди величезної вулканічної системи, виверження якої сталося приблизно 454,4 мільйона років тому.
Давній вулкан лежить під територіями Норфолку та Лінкольнширу. За оцінками вчених, його виверження було у кілька разів потужнішим за типові сучасні виверження Етни.
Ключем до відкриття стали керни зі старих свердловин. У них знайшли вулканічні породи, хімічний склад яких збігся з відомим шаром попелу Kinnekulle у Скандинавії.
Щоб точно датувати подію, команда дослідила кристали циркону. Вони працюють як природні геологічні годинники, оскільки уран усередині них поступово перетворюється на свинець.
Результати показали, що англійські породи та скандинавський шар попелу утворилися одночасно. Це означає, що попіл від виверження розлетівся на величезну територію Європи.
Дослідники вважають, що йшлося не про один простий вулканічний конус, а про масштабну систему з кількома кальдерами над великим резервуаром магми.
Для сучасної Великої Британії ця структура небезпеки не становить. Відкриття важливе насамперед для реконструкції ордовицької геологічної історії Європи.
