Після збирання врожаю відкриту землю не обов’язково залишати голою до весни. Восени на пустих грядках можна посіяти волохатий горошок, або Vicia villosa, — зимостійкий бобовий сидерат, який формує живий покрив і допомагає зменшити ерозію, вимивання поживних речовин та розростання бур’янів.

Головна перевага культури — здатність працювати в симбіозі з бульбочковими бактеріями. Вони фіксують атмосферний азот, який накопичується в тканинах рослини. Після скошування й розкладання частина цього азоту повертається в ґрунт разом з органічною масою.
Восени горошок росте відносно повільно, зате встигає сформувати коріння й переживає зиму. Навесні він швидко відновлює ріст і нарощує значну кількість зеленої маси, яка одночасно прикриває землю та ускладнює розвиток частини бур’янів.
Сіяти його потрібно не надто пізно. У джерелі радять орієнтуватися приблизно на 30–45 днів до очікуваних сильних заморозків, щоб рослина встигла нормально вкорінитися. На пізніх строках результат буде слабшим.
Перед посівом грядку звільняють від великих бур’янів і рослинних решток, поверхню злегка розпушують і рівномірно розподіляють насіння. За сухої осені посіви поливають, щоб сходи з’явилися швидше.
Навесні зелену масу можна скосити й залишити на поверхні як мульчу або неглибоко заробити в землю. Такий спосіб допомагає повернути органічну речовину без потреби залишати грядку порожньою на весь холодний сезон.

4337