2584
Тадалафіл, відомий багатьом під торговельною назвою Cialis, широко застосовують не лише при еректильній дисфункції, а й для тривалого лікування симптомів доброякісного збільшення передміхурової залози. Велике порівняльне дослідження майже 74 тисяч чоловіків показало, що при довготривалому прийомі таких препаратів може підвищуватися ризик глаукоми та інших порушень внутрішньоочного тиску.
Тадалафіл належить до інгібіторів фосфодіестерази-5 — тієї самої групи препаратів, до якої входить силденафіл, більш відомий як Viagra. Раніше науковці вже описували можливий зв’язок цього класу ліків із окремими захворюваннями зорового нерва та макули, однак дані щодо глаукоми залишалися суперечливими.
Особливу увагу дослідників привернуло використання тадалафілу при симптомах збільшеної простати. У такому випадку препарат часто приймають щодня протягом тривалого часу, на відміну від епізодичного застосування при еректильній дисфункції. Саме тому можливий накопичувальний вплив на очі має особливе клінічне значення.
Команда проаналізувала анонімізовані медичні дані 73 854 чоловіків віком від 40 років із міжнародної мережі TriNetX. Половина з них отримувала тадалафіл або інші препарати PDE5 протягом періоду до п’яти років для контролю урологічних симптомів, тоді як друга половина таких засобів не застосовувала.
За результатами аналізу, у чоловіків, яким призначали ці препарати, загальний ризик глаукоми був приблизно на 22% вищим. Імовірність розвитку очної гіпертензії — підвищеного внутрішньоочного тиску — була більшою приблизно на 32%, а ризик первинної відкритокутової глаукоми або початку лікування від неї зростав приблизно на третину.
Глаукома небезпечна тим, що тривалий час може практично не давати симптомів. Поступове ушкодження зорового нерва відбувається непомітно, і втрачені ділянки зору відновити вже неможливо. Саме тому регулярні огляди особливо важливі для людей, які мають сімейну історію глаукоми, підвищений внутрішньоочний тиск або інші фактори ризику.
Автори не закликають пацієнтів самостійно припиняти тадалафіл. Дослідження має спостережний характер і не може довести прямий причинно-наслідковий зв’язок. Проте отримані дані свідчать, що людям, які роками приймають препарат щодня, варто обговорити з лікарем стан очей і необхідність регулярного офтальмологічного контролю.
Наступні дослідження мають показати, чи залежить ризик від дози, тривалості застосування та супутніх захворювань. Поки що робота додає ще один аргумент на користь того, що тривале лікування препаратами PDE5 потребує оцінки не лише урологічних і серцево-судинних, а й офтальмологічних факторів.
https://www.sciencedaily.com/releases/2026/09/260906170134.htm
