703
Геологи знайшли в антарктичних відкладах мінеральні свідчення того, що під сучасним льодовим щитом колись існували масштабні гірські системи, порівнянні за геологічним значенням із Гімалаями. Ці гори формувалися під час об’єднання суперконтиненту Гондвана й могли відіграти важливу роль у зміні хімії океанів та розвитку складного життя.
Ключем до реконструкції стали уламкові циркони — надзвичайно стійкі мінеральні зерна, які можуть зберігати інформацію про вік і умови формування вихідних порід протягом сотень мільйонів років.
Автори роботи Бей Чень та Ієн Кемпбелл проаналізували великі набори цирконів із антарктичного матеріалу та зіставили їх із глобальними базами даних.
Особливу увагу приділяли зернам, що сформувалися за високого тиску. Такі умови характерні для глибоких частин континентальної кори під час зіткнення великих плит і росту гірських систем.
У досліджуваному кембрійському інтервалі приблизно 46% цирконів у зваженій глобальній базі походили з Антарктиди, а серед зерен високого тиску ця частка сягала близько 55%.
Ці числа не означають, що більше половини гір світу буквально розташовувалося в Антарктиді. Вони характеризують саме склад дослідженої мінеральної бази й показують надзвичайно сильний геологічний сигнал.
Проблема прямого дослідження полягає в тому, що більша частина антарктичної кори прихована під кілометрами льоду. Тому геологи використовують матеріал, який льодовики зішкрібають із порід і виносять до океану.
Осади на морському дні біля узбережжя можна отримувати під час буріння, а окремі мінеральні зерна дозволяють відновлювати геологічну історію внутрішньої частини континенту.
Дослідники вважають, що давні гірські пояси виникали під час складання Гондвани — суперконтиненту, до якого входили Антарктида, Африка, Південна Америка, Австралія, Індія та інші блоки.
Після формування гори почали інтенсивно руйнуватися. Ерозія переносила в океани велику кількість мінерального матеріалу, включно з фосфором та іншими поживними елементами.
Автори припускають, що цей потік речовин міг підвищувати продуктивність океанічних екосистем і впливати на хімічні умови в період, близький до кембрійського вибуху життя.
Такий зв’язок поки залишається гіпотезою, але він добре показує, як тектоніка, ерозія та біологічна еволюція можуть бути пов’язані в масштабі всієї планети.
Нова робота також підкреслює цінність Антарктиди як геологічного архіву. Під сучасним льодом може зберігатися історія континентальних зіткнень, які мали глобальні наслідки сотні мільйонів років тому.
https://unn.ua/news/heolohy-znaishly-pid-lodom-antarktydy-slidy-hir-zavvyshky-z-himalai
