714
Озеро Туларе, яке корінні народи називають Па'аші, несподівано повернулося до Центральної долини Каліфорнії через понад століття після майже повного зникнення. Вода знову зайняла частину природної западини та затопила величезні площі сільськогосподарських земель.
У XIX столітті Туларе було одним із найбільших прісноводних озер на заході США. Воно простягалося приблизно на 160 кілометрів у довжину, але річки, що його живили, поступово відвели для зрошення та розвитку фермерства.
До кінця століття водойма майже зникла, а її дно перетворилося на продуктивні поля. Проте сама географічна западина нікуди не поділася, і під час особливо вологих років вода знову повертається сюди.
Потужні опади та танення снігу в горах Сьєрра-Невада спричинили великий приплив води. Навесні площа затоплення наблизилася до десятків тисяч гектарів, що створило проблеми для доріг, ферм і місцевої інфраструктури.
Водночас повернення води частково відновило екосистеми, які існували тут до осушення. У затоплені райони повернулися птахи та інші тварини, для яких озеро колись було природним середовищем.
Історія Туларе показує, що навіть масштабні інженерні проєкти не можуть повністю скасувати природну гідрологію. За достатньої кількості води стародавній басейн знову починає працювати як озеро.
