3938
Після завершення збору волоських горіхів робота під деревом не закінчується. Опалі плоди, залишки зеленої оболонки та шкаралупа, що довго лежать на землі, можуть перетворитися на зручне місце зимівлі для частини шкідників і збудників хвороб. Саме тому осіннє прибирання пристовбурної зони вважають однією з простих, але важливих процедур перед зимою.
Особливу увагу варто приділити пошкодженим і підгнилим плодам. У них можуть залишатися личинки комах, спори грибів та інші патогени, які навесні знову активізуються. Серед проблем волоського горіха згадують свердлильника грецьких горіхів, бактеріальну плямистість шкаралупи та грибкові інфекції. Якщо заражені рештки залишити просто під кроною, дерево фактично входитиме в новий сезон із уже готовим джерелом інфекції.
Під деревом збирають усі опалі горіхи, зелену шкірку, лушпиння та інші залишки, які виглядають підозріло. Матеріал із явними ознаками ураження краще не складати до звичайного компосту, особливо якщо компостна купа не прогрівається до температур, достатніх для знищення патогенів і личинок.
Здорові рослинні рештки можна використати окремо, а уражені винести з ділянки відповідно до місцевих правил утилізації зелених відходів. Головна мета — не залишати під деревом те, у чому шкідник або збудник хвороби може безпечно перезимувати.
Після очищення пристовбурної зони землю можна прикрити шаром мульчі. Вона допомагає вирівнювати температуру ґрунту, зберігати вологу та зменшує розбризкування землі під час дощів. Мульчу не насипають впритул до стовбура: між корою і органічним матеріалом залишають вільний проміжок.
Таке прибирання має сенс проводити щороку, а не лише після сезону з помітними проблемами. Якщо систематично прибирати потенційні місця зимівлі шкідників і патогенів, навесні сад починає сезон із нижчим інфекційним навантаженням, а подальший захист дерева стає простішим.
