Незвично низьку поширеність деменції серед корінних народів цимане та мосетен у Болівії вчені частково пояснили не захисним ефектом способу життя, а коротшою тривалістю життя після появи хвороби. Люди з деменцією в цих спільнотах у середньому живуть після діагнозу менше, тому рідше потрапляють до статистики як ті, хто тривалий час живе із захворюванням.

Раніше дослідження показували, що частка людей із деменцією серед цимане та мосетен становить менше двох відсотків. Це у кілька разів нижче, ніж у багатьох європейських і північноамериканських популяціях, що тривалий час привертало увагу дослідників старіння.
Новий аналіз показав важливу деталь: якщо розглядати частоту появи нових випадків у певних вікових групах, різниця з іншими популяціями стає значно меншою. Тобто деменція може виникати не так уже й рідко, але люди живуть із нею менше років.
За оцінками науковців, представники цих племен після появи деменції в середньому жили у два-три рази менше, ніж пацієнти у США. Одним із можливих пояснень є традиційна модель життя, де навіть у старшому віці люди часто беруть участь у добуванні та приготуванні їжі.
Коли когнітивні порушення стають сильними, людина може втрачати здатність повноцінно брати участь у повсякденних справах. Через це погіршення харчування та загального стану здоров’я здатне швидше призвести до тяжких наслідків.
Водночас дослідники не відкидають позитивного впливу традиційного способу життя. Харчування, висока фізична активність і порівняно низька поширеність серцево-судинних хвороб можуть зменшувати ризик частини форм деменції.
Цікаво, що вчені не знайшли чіткого зв’язку між деменцією в цих групах і класичними ознаками хвороби Альцгеймера, зокрема патологічним накопиченням бета-амілоїду та тау-білка. Це дає підстави припускати, що значна частина випадків може бути пов’язана з порушенням кровопостачання мозку.

3866