2331
Два частково збережені тіла мурах із канадського бурштину допомогли зазирнути в один із найгірше документованих періодів еволюції комах — час безпосередньо перед і після масового вимирання, яке знищило непташиних динозаврів. За допомогою надяскравого синхротронного рентгенівського випромінювання дослідники створили тривимірні моделі крихітних решток і змогли віднести їх до підродин, які існують і сьогодні.
Знахідки походять із родовища Big Muddy на півдні канадської провінції Саскачеван. У пізній крейді цей район виглядав зовсім не так, як зараз: тут був вологий болотистий ліс із метасеквоями, папоротями та квітковими рослинами.
Липка смола дерев захоплювала дрібних комах, а з часом перетворилася на бурштин. Саме так збереглися два досліджені фрагменти — частина голови однієї мурахи та частина тіла іншої.
Скам’янілості мурах віком приблизно від 72 до 56 мільйонів років особливо рідкісні. Це критичний інтервал, оскільки всередині нього лежить межа крейди та палеогену близько 66 мільйонів років тому.
Зразки спочатку залили епоксидною смолою й обережно відполірували, щоб відкрити потрібні ділянки. Потім їх просканували на Canadian Light Source методом рентгенівської мікротомографії.
Тривимірні моделі дали змогу побачити анатомічні деталі, які неможливо роздивитися звичайним мікроскопом крізь непрозорі частини бурштину.
Попри неповноту решток, команда змогла віднести мурах до конкретних підродин, представники яких існують і сьогодні. Колись ці групи були поширені в Північній Америці, а тепер більшість їхніх сучасних родичів живе в південніших регіонах світу.
Для одного з екземплярів дослідники застосували модель машинного навчання, що оцінює спосіб життя за анатомією. Результат вказав, що мураха, яка жила приблизно 67 мільйонів років тому, найімовірніше гніздилася на землі.
Це цікаво тому, що пізніші представники тієї самої великої групи після вимирання динозаврів перейшли до життя на деревах — так само, як багато їхніх сучасних родичів. Знахідка може відображати реальний еволюційний перехід від лісової підстилки до рослинного ярусу.
Мурахи відіграють роль «інженерів екосистем»: перемішують ґрунт, поширюють насіння, впливають на інших комах і харчові ланцюги. Тому зміна їхнього способу життя після глобальної катастрофи допомагає реконструювати не лише історію однієї групи комах, а й перебудову наземних екосистем після кінця епохи динозаврів.
https://phys.org/news/2026-09-tiny-fossils-reveal-big-insights.html
