4219
Підзимовий посів моркви дозволяє отримати сходи значно раніше, ніж за звичайної весняної сівби. Насіння проводить зиму в холодному ґрунті, навесні використовує запас талої вологи й починає проростати відразу після природного прогрівання землі. Однак цей спосіб вимагає точного вибору строку: головна небезпека — посіяти занадто рано.
Якщо після сівби повернеться тривале тепло, насіння може набубнявіти й почати проростати ще восени. Молоді корінці не переживуть морозів, тому сіяти потрібно вже після стійкого похолодання, коли земля охолола і прогноз не обіцяє тривалої відлиги.
Грядку готують завчасно, поки ґрунт легко обробляється. Обирають сонячне місце без застою талої води, розпушують землю й формують борозенки. Окремо заготовляють сухий пухкий ґрунт або суміш із компостом, якою пізніше можна буде засипати насіння навіть після першого промерзання поверхні.
Для підзимового посіву використовують сухе насіння. Його не замочують і не пророщують, адже будь-яке попереднє зволоження підвищує ризик осіннього старту. Норму висіву зазвичай трохи збільшують порівняно з весною, враховуючи природні зимові втрати.
Після сівби борозенки засипають підготовленим сухим субстратом і не поливають. Зверху можна додати легкий шар мульчі, який захистить поверхню від утворення щільної кірки й допоможе утримати сніг. Надто товстий важкий шар небажаний, оскільки навесні молодим сходам буде складніше пройти крізь нього.
Навесні після танення снігу мульчу частково прибирають. Якщо погода суха, грядку обережно зволожують, а після появи дружніх сходів моркву проріджують. Завдяки ранньому старту перший урожай можна отримати на кілька тижнів раніше, ніж після стандартного весняного посіву.
Підзимова морква особливо цінна для раннього споживання, але не завжди так само добре зберігається всю зиму, як пізні сорти весняного посіву. Тому цей метод краще використовувати як спосіб отримати ранню продукцію, а основний запас для погреба вирощувати окремо.
https://agroweek.com/agrotehnologiyi/posiv-morkvy-pid-zymu-yak/
