1996
Мідь потрібна організму в мікроскопічних кількостях, але без неї не можуть нормально працювати ферменти, що беруть участь у виробництві енергії, утворенні сполучної тканини та роботі нервової системи. Після 60 років інтерес до цього мікроелемента зростає через можливий зв’язок із когнітивними функціями.
Основні харчові джерела міді — горіхи, насіння, бобові, морепродукти, какао та субпродукти.
У більшості людей збалансований раціон забезпечує достатню кількість без спеціальних добавок.
Дефіцит може виникати при деяких захворюваннях кишечника, після баріатричних операцій або при тривалому надлишковому прийомі цинку.
Нестача міді здатна спричиняти анемію, слабкість, проблеми з координацією та неврологічні симптоми.
Водночас надлишок теж небезпечний. Великі дози можуть пошкоджувати печінку й посилювати окислювальний стрес.
Саме тому приймати мідь «для пам’яті» без підтвердженого дефіциту не варто.
Найбезпечніший шлях — отримувати мікроелемент із різноманітного раціону та використовувати добавки лише за показаннями.
