3670
Навіть якщо медицина навчиться ефективно запобігати раку, серцево-судинним хворобам, деменції та іншим віковим захворюванням, людське життя все одно може мати фундаментальну біологічну межу. Математичне моделювання показало, що за надзвичайно оптимістичного сценарію більшість людей теоретично могли б жити приблизно 150–190 років.
Дослідники зосередилися на соматичних мутаціях — випадкових змінах ДНК, які виникають у клітинах протягом життя. Щоразу, коли клітина ділиться, можливі дрібні помилки копіювання, а системи ремонту ДНК не працюють абсолютно бездоганно.
Більшість таких мутацій не має помітних наслідків, але з віком їхня сумарна кількість зростає. Модель намагалася окремо оцінити сам ефект накопичення мутацій навіть у світі, де всі відомі хвороби старіння вже подолані.
Науковці змоделювали гіпотетичну популяцію людей, повністю захищених від раку та інших основних вікових патологій. За різних параметрів медіанна тривалість життя в такій популяції становила приблизно від 146 до 194 років.
Важливу роль відіграє те, що різні тканини оновлюються з неоднаковою швидкістю. Шкіра та печінка здатні постійно замінювати старі клітини новими, тоді як клітини серця та мозку відновлюються значно гірше й можуть накопичувати пошкодження протягом десятиліть.
Автори наголошують, що це не прогноз майбутньої середньої тривалості життя. Йдеться про математичний уявний експеримент, який оцінює лише один із можливих фундаментальних обмежувачів — накопичення випадкових мутацій.
https://tsn.ua/nauka_it/skilky-rokiv-naspravdi-moze-prozyty-liudyna-vcheni-nazvaly-mezu-3171635.html
