Люди свідомо почали робити менше: чому гонитва за продуктивністю раптом втратила привабливість

Сьогодні,   05:00    38

Роками популярна культура самовдосконалення переконувала, що хороший день має починатися дуже рано, містити тренування, десяток корисних звичок і постійне вимірювання власної ефективності. Колумністка The Guardian Арва Махдаві запропонувала протилежний погляд: іноді покращити самопочуття можна не додаючи ще одну вимогливу практику, а дозволивши собі кілька простих задоволень без почуття провини.

Люди свідомо почали робити менше: чому гонитва за продуктивністю раптом втратила привабливість

Поштовхом для її колонки стало дослідження, представлене на конгресі Європейського товариства кардіологів. Дослідниця Навон Лі повідомила, що довший сон у вихідні може бути корисним для людей із підвищеним тиском, і прямо закликала не почуватися лінивими через можливість трохи довше поспати.

Останні новини:  Аерогриль потрібно мити після кожного використання: клінери пояснили, чому жир не варто залишати «на потім»

Авторка протиставляє такий підхід сучасній культурі технологічної оптимізації, де люди відстежують біомаркери, сон, продуктивність і намагаються максимально ефективно використати кожну хвилину. Вона не стверджує, що цей стиль життя поганий для всіх, але іронізує над ідеєю, ніби єдиний шлях до кращої версії себе обов’язково має бути складним і виснажливим.

Сон — не єдиний приклад. Махдаві згадує дослідження 2025 року, у якому ранкове вживання кави було пов’язане з нижчим ризиком передчасної смерті від будь-яких причин. Її висновок навмисно грайливий: не кожна корисна звичка повинна виглядати як сувора дисципліна.

Останні новини:  Чому новий одяг не варто одразу класти в шафу: експерти радять спочатку випрати його

До списку несподівано потрапляє навіть лайка. Авторка посилається на дослідження, які показували, що в певних експериментальних умовах лайливі слова можуть зменшувати сприйняття фізичного болю та допомагати зосередитися. Це не універсальна рекомендація лаятися частіше, а ще один приклад того, як повсякденні речі іноді мають складніший ефект.

Ще один об’єкт її захисту — так зване «несерйозне» дозвілля. Махдаві згадує дослідження про любителів фільмів, які критики можуть називати низькопробними. Інтерес до такого кіно виявився сумісним із широкими культурними смаками й освітою.

Уся колонка побудована з гумором, тому її не варто читати як медичний список «корисних лінощів». Головна думка значно ширша: самовдосконалення не повинно автоматично означати, що людина має постійно ускладнювати собі життя. Сон, кава, легке кіно або час на дивані можуть мати право на існування просто тому, що вони приємні.

У світі, де навіть відпочинок часто намагаються перетворити на ще один проєкт із показниками й цілями, така позиція звучить майже провокаційно. Можна нескінченно шукати новий спосіб оптимізувати кожну хвилину, а можна іноді дозволити собі відпочити без необхідності доводити, що цей відпочинок теж був продуктивним.

https://www.theguardian.com/commentisfree/2026/sep/09/want-to-start-lazymaxxing-here-are-some-low-effort-ways-to-improve-your-life