1971
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що НАТО нібито посилює військову активність в Арктиці та намагається перетворити Крайню Північ на нову зону конфронтації з Москвою. Свої звинувачення він виклав у статті, присвяченій змінам безпекової ситуації в арктичному регіоні.
Лавров розкритикував масштабні навчання держав Альянсу та розгортання додаткових елементів командної інфраструктури. Він стверджує, що збільшення військової присутності створює додаткові ризики інцидентів між Росією та країнами НАТО.
За словами російського міністра, такі інциденти потенційно можуть перерости у збройне зіткнення. Москва, заявив Лавров, готова реагувати на кроки, які вважатиме ворожими, у тому числі так званими асиметричними заходами.
Одночасно глава російської дипломатії намагався поєднати жорстку риторику із заявами про готовність до переговорів. Він запевнив, що Росія нібито залишається відкритою до «конструктивного діалогу» щодо Арктики.
Окремо Лавров наголосив на співпраці з Китаєм. За його словами, Москва планує й надалі поглиблювати взаємодію з Пекіном у північних широтах та розширювати коло партнерів серед держав, які не входять до НАТО.
Російський міністр також заявив про готовність відновити повноцінну роботу Арктичної ради. До неї входять США, Канада, Росія, Данія, Швеція, Норвегія, Фінляндія та Ісландія. Після початку повномасштабної війни проти України співпраця з Росією в межах багатьох арктичних форматів була суттєво обмежена.
За версією Лаврова, повернення до ширшої взаємодії можливе, якщо всі учасники будуть враховувати інтереси одне одного. Водночас його заява пролунала на тлі того, що саме Росія продовжує війну проти України, а країни Північної Європи посилили оборонну координацію з НАТО.
Арктика набуває дедалі більшого стратегічного значення через танення льодів, перспективу ширшого використання морських маршрутів і доступ до природних ресурсів. У регіоні одночасно перетинаються інтереси Росії, держав НАТО та Китаю, який розширює економічну й наукову присутність у північних широтах.
На цьому тлі Москва дедалі частіше використовує арктичну тему у зовнішньополітичній риториці, поєднуючи попередження про військову відповідь із закликами до відновлення міжнародних форматів співпраці.
