1861
Один із високопоставлених китайських військових заявив, що строки, у які Пекін прагнутиме до так званого «возз’єднання» з Тайванем, залежать від дій влади острова та рівня напруження у Тайванській протоці. Заява пролунала на тлі посилення китайської військової активності навколо Тайваню.
Китайська Народна Республіка вважає Тайвань частиною своєї території та не відмовляється від можливості застосувати силу. Влада острова відкидає юрисдикцію Пекіна і наголошує, що його політичне майбутнє можуть визначати лише жителі Тайваню.
За повідомленнями азійських медіа, китайський генерал зазначив, що Пекін не називає єдиної публічної дати для завершення процесу, але оцінює політичні кроки Тайбея, військову співпрацю зі Сполученими Штатами та дії, які китайська сторона трактує як просування до формальної незалежності.
Китай регулярно проводить біля острова навчання за участю бойової авіації, кораблів, ракетних підрозділів і берегової охорони. Під час таких маневрів відпрацьовують блокування морських маршрутів, удари по умовних цілях та координацію різних родів військ.
Тайвань у відповідь нарощує власні оборонні можливості, закуповує американське озброєння та розвиває асиметричні системи — мобільні протикорабельні ракети, безпілотники, мінування та засоби протиповітряної оборони.
Сполучені Штати формально дотримуються політики «одного Китаю», однак мають із Тайванем неофіційні зв’язки та відповідно до американського законодавства постачають йому оборонні засоби. Вашингтон закликає обидві сторони не змінювати статус-кво силовим шляхом.
Пекін вважає американські поставки зброї та контакти з тайванською владою втручанням у внутрішні справи Китаю. Великі пакети озброєння часто супроводжуються дипломатичними протестами і новими військовими маневрами в районі острова.
Публічні заяви про строки «возз’єднання» мають передусім політичне та стримувальне значення. Вони не є підтвердженням того, що китайське керівництво вже призначило дату або ухвалило рішення про початок військової операції.
Тайванська протока залишається одним із найчутливіших районів Східної Азії. Криза навколо острова матиме глобальні наслідки не лише через можливе військове протистояння, а й через роль Тайваню у світовому виробництві напівпровідників та значення морських торговельних маршрутів.
