711
Біля узбережжя Південної Африки косатки навчилися полювати на великих білих акул із майже хірургічною точністю. Найдивніше в цій поведінці те, що після атаки вони часто забирають лише печінку, залишаючи більшу частину туші недоторканою.
Біла акула сама є одним із найнебезпечніших морських хижаків, однак перед косаткою опиняється у вразливому становищі. Дослідники неодноразово спостерігали, як косатки перевертають акулу на спину, вводячи її у стан тонічної нерухомості.
Після цього хижак отримує доступ до черевної частини тіла. Печінка білої акули надзвичайно велика й багата на жири, які забезпечують акулі плавучість, тому для косатки це дуже калорійна й вигідна здобич.
Саме енергетична цінність печінки пояснює, чому косаткам немає сенсу витрачати час на всю тушу. Один великий орган може дати достатньо енергії, а ризик травмування під час довгого поїдання акули при цьому зменшується.
Науковці вважають, що така техніка може передаватися між косатками шляхом соціального навчання. У різних регіонах уже помічали подібні способи полювання, що вказує на існування своєрідних мисливських традицій.
Поява косаток, які спеціалізуються на акулах, впливає і на всю місцеву екосистему. Великі білі акули залишають райони, де часто зустрічаються косатки, а зміна поведінки верхівкових хижаків може перебудовувати харчові ланцюги.
Дослідники продовжують стежити за такими атаками, адже вони демонструють не лише силу косаток, а й надзвичайну пластичність їхньої поведінки та здатність вчитися одна в одної.
