1798
Канада розглядає можливість значно тіснішої інтеграції з Європейським Союзом на тлі погіршення торговельних відносин зі Сполученими Штатами. Прем’єр-міністр Марк Карні просуває концепцію так званого асоційованого членства, яка могла б дати Оттаві особливий формат доступу до європейського ринку без повноцінного вступу до ЄС.
За даними Wall Street Journal і Reuters, ідея обговорюється з європейськими лідерами після нового загострення тарифного конфлікту між Канадою та адміністрацією Дональда Трампа. Сторони вивчають можливість спростити рух товарів, послуг і фахівців у стратегічних секторах, серед яких енергетика, штучний інтелект, оборона та критично важливі мінерали.
Потенційна модель ще не має чіткої юридичної форми. Європейський Союз традиційно дуже обережно ставиться до спеціальних статусів, які могли б створити для однієї країни привілейований доступ до єдиного ринку без виконання всіх правил членства. Водночас нинішня геополітична ситуація змушує Брюссель шукати нові способи зміцнення партнерства з близькими за політичними цінностями державами.
Канада та ЄС уже мають Всеосяжну економічну і торговельну угоду CETA, яка значно скоротила тарифи та спростила торгівлю. Проте повної свободи руху товарів, капіталу та робочої сили, як усередині Євросоюзу, ця угода не забезпечує. Саме тому новий формат міг би піти значно далі за чинну систему.
Серед напрямків можливого співробітництва називають спільні інвестиції в підводні кабелі, центри обробки даних, хмарну інфраструктуру, енергетичні проєкти та арктичні транспортні маршрути. Окремо обговорюється спрощення мобільності канадських фахівців у Європі.
Ідея Карні має і виразний політичний вимір. Канада десятиліттями була максимально інтегрована з економікою США, але нові торговельні суперечки змушують Оттаву активніше шукати альтернативні ринки. Європа у цьому сенсі виглядає природним партнером завдяки масштабам ринку та вже наявним торговельним зв’язкам.
Переговори перебувають на ранній стадії, тому говорити про конкретний статус Канади ще зарано. Однак сама поява такої дискусії показує, наскільки серйозно Оттава розглядає диверсифікацію зовнішньоекономічних зв’язків і поступове зменшення залежності від американського ринку.
