2692
Сильний дим від лісових і торфових пожеж в Індонезії змусив владу масово переводити школи на дистанційне навчання. Загалом через небезпечну якість повітря навчання понад 1,4 млн дітей уже порушене, а токсичний смог поширився далеко за межі країни, створивши проблеми для сусідніх держав Південно-Східної Азії.
У Палембанзі, столиці провінції Південна Суматра, школи від дитячих садків до молодших класів середньої школи перевели на онлайн-формат після того, як задимлення різко посилилося. Міська влада пояснила рішення небезпекою гострих респіраторних інфекцій та заявила, що здоров’я дітей має пріоритет над звичайним навчальним графіком.
Лише в Палембанзі обмеження торкнулися понад 250 тисяч учнів у 1030 навчальних закладах. Учителям рекомендували не перевантажувати дітей домашніми завданнями під час дистанційного навчання. Загалом на Суматрі та Борнео закритими залишалися близько 12 800 шкіл.
Ситуацію цього року ускладнює сильний Ель-Ніньйо та тривалий сухий сезон. Вогонь охоплює не лише ліси, а й торфовища, які надзвичайно складно гасити. Торф може тліти під землею протягом тривалого часу, а після появи вітру пожежа знову виходить на поверхню та продукує величезну кількість густого диму.
Задимлення вже перетворилося на регіональну проблему. Дим дістався Філіппін, що розташовані більш ніж за 800 кілометрів, а в Малайзії рівень забруднення в окремих районах перевищив поріг надзвичайної ситуації. Минулого тижня влада одного з міст штату Саравак на Борнео була змушена оголосити режим надзвичайної ситуації.
Найбільше осередків пожеж зараз фіксують у Центральному Калімантані. Супутникові дані показали 2459 гарячих точок у цьому регіоні, ще 1445 — у Південній Суматрі та 928 — у Західному Калімантані. За даними міністерства лісового господарства, із січня по липень в Індонезії вигоріло понад 202 тисячі гектарів землі.
Влада посилює авіаційне та наземне гасіння за допомогою міжнародних партнерів. У операціях беруть участь літаки й обладнання, надані Японією, США, Росією, Австралією, Канадою та Україною. Школи мають повернутися до звичайного режиму лише після того, як якість повітря покращиться до безпечного рівня.
