1133
На хорватському узбережжі Адріатичного моря дедалі активніше борються з крилатками — ефектними, але небезпечними хижими рибами, які швидко поширюються в Середземномор’ї. Для стримування їхньої чисельності дайвери та підводні мисливці використовують спеціальні гарпуни й організовують цілеспрямований вилов.
Крилатки походять з Індо-Тихоокеанського регіону й у Середземне море потрапили через Суецький канал. Завдяки теплішим водам вони швидко розширюють ареал, а останніми роками дедалі частіше з’являються й у північній частині Адріатики.
Головна проблема полягає в тому, що ці риби майже не мають природних ворогів у новому середовищі. Вони активно полюють на дрібну рибу та ракоподібних, а тому здатні помітно змінювати склад місцевих морських екосистем.
Крилатка добре захищена: її довгі спинні промені містять отруту. Укол може спричинити сильний біль, набряк і загальне погіршення самопочуття, тому необережний контакт із рибою небезпечний для купальників, рибалок і дайверів.
У багатьох районах Середземномор’я найрезультативнішим методом залишається ручне підводне полювання, коли дайвер бачить конкретну рибу й уражає її гарпуном. Повністю знищити інвазивну популяцію після її широкого поширення майже неможливо, тому метою стає постійне зменшення чисельності.
У Хорватії також намагаються популяризувати використання крилаток у кулінарії. Після правильного видалення отруйних колючок м’ясо цієї риби придатне до споживання, тому вилов може одночасно допомагати стримувати інвазію.
