1942
Людина може чесно тренуватися щодня, але все одно залишатися малорухливою більшу частину доби. Кардіохірурги звертають увагу на цей парадокс: година спорту корисна, але вона не повністю нейтралізує десять годин безперервного сидіння за робочим столом.
Тривале сидіння пов’язують із вищим ризиком серцево-судинних захворювань, метаболічних порушень і діабету.
Коли великі м’язи ніг годинами майже не працюють, знижується використання глюкози й жирних кислот, а кровообіг у нижній частині тіла стає менш активним.
Саме тому важливо розрізняти «тренування» і «рух протягом дня». Перше може займати 30–60 хвилин, а друге повинно регулярно переривати періоди сидіння.
Навіть коротке вставання з крісла, кілька хвилин ходьби або підйом сходами змінюють ситуацію краще, ніж повна нерухомість протягом кількох годин.
Фахівці радять робити невеликі активні паузи щонайменше кожні 30–60 хвилин, якщо робота вимагає сидіння.
Окреме тренування при цьому залишається дуже важливим: дорослим потрібні і аеробні, і силові навантаження.
Найкраща модель — не вибирати між спортзалом і повсякденною активністю, а поєднувати їх: тренуватися кілька разів на тиждень і водночас регулярно рухатися протягом робочого дня.
