859
Смертоносна повінь у Непалі наприкінці серпня виявилася не просто наслідком сильної зливи чи випадкового обвалу. Перше наукове дослідження катастрофи показало, що перед трагедією високогір’я переживало рекордне тепло, яке послабило льодовик і гірські схили, створивши умови для руйнівного обвалу.
26 серпня від льодовика Лангтанг-Лірунг відкололася величезна маса льоду площею приблизно 200 тисяч квадратних метрів. Удар об дно долини був настільки потужним, що сейсмічні прилади зафіксували поштовх, схожий на невеликий землетрус.
Далі льодова маса перетворилася на швидкісний потік із води, каміння, бруду й уламків порід. За оцінками дослідників, суміш рухалася зі швидкістю близько 180 кілометрів на годину, а її обсяг міг сягати 110 мільйонів кубічних метрів.
Вчені з World Weather Attribution виявили, що липень і серпень 2026 року стали найтеплішими за весь період спостережень у регіоні. У дні перед обвалом температура була приблизно на п’ять градусів вищою за середні значення останніх десятиліть.
Потепління діє одразу кількома шляхами. Воно пришвидшує танення льоду, збільшує кількість талої води та водночас послаблює вічну мерзлоту, яка буквально скріплює гірські породи. У Гімалаях межа постійного замерзання з 1980-х років піднімається приблизно на 100 метрів за десятиліття.
Дослідники обережно формулюють висновок: кліматична криза не була єдиною безпосередньою причиною обвалу, але суттєво підвищила ймовірність нестабільності схилів. Саме поєднання геологічних умов і аномального тепла створило небезпечний сценарій.
Для гірських регіонів це тривожний сигнал. Класичні карти ризику часто спираються на історичний клімат, але якщо межа замерзання й льодовики швидко змінюються, райони, які десятиліттями вважалися стабільними, можуть стати небезпечними за одне покоління.
https://life.pravda.com.ua/society/vcheni-nazvali-prichinu-smertonosnoji-poveni-v-nepali-317751/
