4412
Спіральна галактика NGC 4698 у скупченні Діва виглядає спокійно на зображеннях, але детальні спостереження показують складну й «розладнану» внутрішню будову. За даними Universe Today, її центральна частина обертається не в такт зі спіральними рукавами, балдж витягнутий під дивним кутом, а від галактики тягнеться хвіст водню.
NGC 4698 розташована приблизно за 55 мільйонів світлових років від нас і входить до скупчення галактик Діва. Космічний телескоп Габбла провів детальний «візуальний занурювальний» огляд цієї спіралі й виявив, що рукави, схоже, не з’єднані безпосередньо з центральною областю, а сам балдж ніби виходить за площину диска.
Динамічне середовище скупчення Діва
Скупчення Діва може налічувати до 2000 галактик різних типів і форм. Воно є частиною ще більшої структури — Надскупчення Діва, до якого входять понад сотня груп і скупчень галактик.
У цьому регіоні простору, що простягається приблизно на 54 мільйони світлових років, астрономи спостерігають спіралі, еліптичні галактики й інші типи, згруповані за морфологією. Наприклад, еліптичні системи концентруються навколо гігантської еліптичної галактики M87, тоді як спіралі утворюють окремі підгрупи.
Є свідчення, що саме скупчення Діва ще продовжує формуватися, а його підструктури перебувають у процесі злиття. Взаємодії між галактиками впливають на їхню еволюцію: більшість членів скупчення втрачають газ через стискання тиском газу середовища (ram pressure stripping). Це явище «зриває» газ із галактик, зменшуючи запаси речовини для народження нових зірок і, відповідно, впливаючи на темпи зореутворення.
За оцінками, скупчення Діва накопичує галактики вже щонайменше 7 мільярдів років, тоді як окремі галактики формувалися ще 11–12 мільярдів років тому. Усі ці тривалі зіткнення та зближення залишають помітні сліди в структурі окремих систем, таких як NGC 4698.
Звідки взялася «несинхронність» NGC 4698
Незвичне обертання газу та зірок у центрі NGC 4698, а також витягнута форма балджа наштовхнули астрономів на кілька пояснень. Одне з них — що галактика, як і більшість її сусідів, у минулому пережила злиття або дуже близьке зближення з іншою галактикою.
Подібні події можуть руйнувати звичні орбіти зірок і порушувати рух газових хмар. У результаті ударні хвилі «перетасовують» газ, змінюють напрямки орбіт і створюють складні структури, включно з перпендикулярними або «де-синхронізованими» компонентами диска і балджа.
Інша гіпотеза полягає в тому, що NGC 4698 змогла затягнути газ із міжгалактичного середовища всередині скупчення Діва. Між галактиками там існує значний об’єм перегрітого плазмового газу. Крім того, в просторі між системами є «самотні» зорі й планетарні туманності, виштовхнуті зі своїх галактик під час зіткнень.
Якщо NGC 4698 справді «всмоктала» частину такого газу, він міг осісти в центральних областях і почати обертатися по орбітах, що майже перпендикулярні до руху матеріалу в диску. Це якраз і спостерігають астрономи, аналізуючи внутрішню кінематику галактики.
Додатковий чинник — надмасивна чорна діра у ядрі NGC 4698. Вона активно поглинає газ із навколишніх регіонів. Такий акреційний процес змінює траєкторії руху газових хмар і зірок поблизу центру та може підсилювати вже наявну динамічну асиметрію.
Сліди минулих зіткнень у спіральних рукавах
Окрім дивної поведінки центральних областей, спіральні рукави NGC 4698 демонструють свіжі ознаки зореутворення. Це, ймовірно, також пов’язано з минулими взаємодіями чи злиттями.
Коли галактики зближуються або проходять одна крізь одну, через їхні газові диски поширюються потужні ударні фронти. Вони стискають хмари газу й пилу, провокуючи спалахи народження нових зірок у рукавах. Для NGC 4698 подібні процеси можуть пояснювати як структуру рукавів, так і їхню активність.
Чому NGC 4698 важлива для розуміння еволюції галактик
Дослідження NGC 4698 та інших членів скупчення Діва дає астрономам змогу простежити, як середовище в скупченнях формує еволюцію окремих галактик. Вивчаючи, як вони втрачають газ, зіштовхуються, зливаються й перетягують матеріал із міжгалактичного простору, науковці отримують ключову інформацію про те, як змінюються темпи зореутворення і перебудовується внутрішня структура.
Оскільки Всесвіт заповнений кластерами й надскупченнями, відносно близьке й добре вивчене скупчення Діва слугує своєрідною лабораторією. Процеси, які ми бачимо тут, імовірно, відбуваються упродовж усієї космічної історії — від часу після Великого вибуху й появи перших зірок і галактик до сьогодення.
Галактика NGC 4698 обертається з розладнаним центром з’явилася спочатку на Цікавості.
