2642
Кілька найбільших економік Європейського Союзу закликають Брюссель обмежити імпорт китайської хімічної продукції та пластмас, побоюючись, що дешевші поставки з Китаю дедалі сильніше тиснуть на європейських виробників. Франція, Італія та Німеччина виступають за жорсткіші захисні механізми, включно з квотами та додатковими митами, якщо розслідування підтвердять, що ринок потерпає від надлишкової пропозиції та державної підтримки китайських компаній.
Європейська хімічна промисловість уже кілька років працює в складних умовах через високі ціни на енергію, слабкий попит і конкуренцію з боку азійських виробників. Великі компанії скорочують виробництво, закривають частину майданчиків і переносять інвестиції туди, де електроенергія та газ дешевші. Особливо чутливою ситуація є для базової хімії, полімерів і пластмас, де різниця у собівартості може бути вирішальною.
Уряди країн ЄС вважають, що без додаткового захисту частина виробництва може остаточно залишити Європу. У дискусії згадуються не лише торговельні інструменти, а й прискорення енергетичних реформ, спрощення регуляторних процедур та підтримка модернізації заводів. Однак саме імпорт із Китаю став головним подразником, оскільки його частка в окремих сегментах ринку зростає дуже швидко.
Пекін традиційно заперечує звинувачення в демпінгу та надлишкових потужностях, наголошуючи, що конкурентоспроможність китайських виробників базується на масштабах виробництва, технологічному розвитку та ефективних ланцюгах постачання. Водночас ЄС уже застосовує захисні заходи в інших секторах, зокрема щодо електромобілів, сталі та окремих промислових товарів.
Для Брюсселя рішення буде непростим, оскільки жорсткіші бар’єри можуть спровокувати відповідні заходи з боку Китаю. Європейські компанії мають великий бізнес у КНР і залежать від китайського ринку не лише як від джерела імпорту, а й як від покупця. Тому Єврокомісія намагається балансувати між захистом власної промисловості та ризиком нової торговельної конфронтації.
Особливе занепокоєння викликає те, що проблеми європейської хімії вже мають соціальні наслідки. Скорочення персоналу та закриття виробництв зачіпають промислові регіони Німеччини, Франції, Бельгії та Нідерландів. Профспілки попереджають, що втрата базових виробничих потужностей може вплинути і на автомобільну, будівельну, фармацевтичну та харчову галузі, які залежать від місцевої хімічної продукції.
Єврокомісія тепер має визначити, які саме інструменти можна застосувати без порушення правил Світової організації торгівлі. Якщо країни-члени домовляться про спільну позицію, нові обмеження можуть стати одним із найпомітніших кроків ЄС у напрямку економічного захисту власної промисловості від китайської конкуренції.
