914
Доломітове борошно часто сприймають як звичайне мінеральне добриво, але його головне завдання інше — зменшення надмірної кислотності ґрунту. Коли pH занадто низький, частина поживних речовин переходить у форми, які рослини засвоюють гірше, а деякі елементи, навпаки, стають надмірно рухливими. У такій ситуації додавання ще більшої кількості добрив не вирішує проблему, доки не скоригована реакція ґрунту.
Доломітове борошно містить кальцій і магній. Перший бере участь у формуванні клітинних стінок і впливає на структуру ґрунту, другий є центральним елементом молекули хлорофілу. Саме тому внесення матеріалу одночасно коригує кислотність і поповнює запас двох важливих елементів.
Вносити доломітове борошно «про всяк випадок» не потрібно. Спочатку бажано хоча б приблизно оцінити pH за допомогою тест-смужок, pH-метра або лабораторного аналізу. Якщо ґрунт уже нейтральний або лужний, додаткове вапнування може лише погіршити доступність окремих мікроелементів.
Норма залежить від рівня кислотності та механічного складу землі. Чим кисліший і важчий ґрунт, тим більше матеріалу зазвичай потрібно. На легких піщаних ґрунтах дози зменшують, оскільки вони мають меншу буферність і швидше реагують на внесення.
У побутовому садівництві часто орієнтуються приблизно на 200–500 грамів на квадратний метр, але точна кількість повинна визначатися за pH і типом ґрунту. Дуже кисла важка земля може потребувати більшої норми, тоді як слабокислі ділянки — значно меншої.
Осінь зручна тим, що матеріал можна рівномірно розподілити по поверхні після збирання врожаю й неглибоко заробити під час розпушування. За зиму він поступово взаємодіє з ґрунтовим розчином, і до весни реакція стає стабільнішою.
Не варто одночасно змішувати доломітове борошно з великими дозами амонійних азотних добрив або свіжим гноєм. Такі поєднання можуть призвести до втрат азоту й небажаних хімічних реакцій. Краще рознести ці внесення в часі.
Особливо обережно поводяться на ділянках із культурами, які люблять кислий ґрунт: лохиною, рододендронами, азаліями та деякими гортензіями. Для них доломітове борошно може бути не допомогою, а прямою помилкою. Тому ключове правило просте: спочатку визначити кислотність і лише потім коригувати її.
