2538
Цукровий діабет другого типу впливає не лише на рівень глюкози. З роками у людей із цим захворюванням можуть розвиватися гіпертонія, серцево-судинні та ниркові проблеми, а також тривога й депресія. Нове британське дослідження показало, що ці ризики розподіляються між чоловіками й жінками не зовсім однаково: у жінок частіше фіксували психічні розлади, тоді як чоловіки частіше стикалися із серйозними серцево-судинними та нирковими ускладненнями.
Для аналізу дослідники використали британську базу Clinical Practice Research Datalink. До вибірки увійшли 28 720 людей, яким діабет другого типу діагностували в період із 2010 до 2020 року. Чоловіки становили 62% учасників, а середній вік на момент встановлення діагнозу був близько 54 років у чоловіків і 56 років у жінок. За пацієнтами спостерігали в середньому близько семи років.
Щоб точніше оцінити саме нові проблеми після встановлення діабету, з аналізу виключили людей, які вже мали гіпертонію, тривогу, депресію, соматоформні розлади, серцево-судинні хвороби або термінальну ниркову недостатність до моменту діагнозу. За час спостереження щонайменше один із досліджуваних станів виник у 39% учасників, а найчастіше реєстрували гіпертонію — приблизно у п’ятої частини чоловіків і жінок.
Помітніша різниця проявилася у сфері психічного здоров’я. Тривога, депресія або соматоформний розлад розвинулися приблизно у 8,1% жінок проти 5,3% чоловіків. Найвищим ризик був серед жінок, яким діабет другого типу встановили у молодому віці — від 16 до 39 років. Серцево-судинні захворювання або термінальна стадія ниркової недостатності, навпаки, частіше виникали у чоловіків: приблизно у 8,4% проти 5,3% жінок.
Автори дослідження водночас застерігають від надто прямого трактування результатів. Медичні записи показують момент, коли хворобу діагностували, але не обов’язково момент, коли вона фактично почалася. Крім того, жінки в цьому дослідженні значно частіше зверталися по медичну допомогу, а отже мали більше шансів отримати діагноз тривоги чи депресії.
У середньому за період спостереження жінки мали близько 92 медичних контактів, тоді як чоловіки — лише 32. Це може частково пояснювати різницю, але не скасовує сам факт того, що психічне здоров’я людей із діабетом потребує регулярної уваги. Дослідники наголошують: профілактичне спостереження має включати не лише HbA1c і глюкозу, а й артеріальний тиск, функцію нирок, серцево-судинний ризик і психологічний стан.
Причому скринінг тривоги та депресії потрібен не лише жінкам — він має бути частиною нормального ведення всіх пацієнтів. Робота не доводить, що стать сама по собі визначає конкретне ускладнення, але показує: одна й та сама хвороба може мати різний профіль ризиків у різних людей. Саме такі дані поступово ведуть до більш персоналізованого спостереження за пацієнтами з діабетом.
