З настанням холодів змії не зникають із садів і присадибних ділянок, а переходять у стан брумації та шукають місця зі стабільнішою температурою. На відміну від справжньої зимової сплячки ссавців, брумація не означає повної безперервної непритомності. Обмін речовин різко сповільнюється, тварини перестають харчуватися й економлять запаси жиру, але під час незвично теплих днів можуть ненадовго виходити з укриття.

Найчастіше змії використовують підземні нори гризунів, ущелини між камінням, простір під бетонними плитами, сараями та терасами. У саду їх також можуть приваблювати компостні купи, штабелі дров, товстий шар мульчі та різне сміття, яке створює сухе захищене середовище. Для тварини головне — уникнути промерзання й різких коливань температури.
У деяких видів зимівля може бути груповою. Наприклад, підв’язкові змії та мідянки іноді збираються в одному сховищі, де десятки особин перечікують холод разом. Це не означає, що вони активно зігрівають одна одну, але велике стабільне укриття часто виявляється придатним одразу для багатьох тварин.
Тривалість брумації залежить від клімату й широти. У холодних регіонах змії можуть піти під землю вже в жовтні та залишатися там до весни. У м’якішому кліматі періоди бездіяльності коротші, а кілька сонячних днів навіть посеред зими можуть тимчасово повернути рептилій до активності.
Експерти нагадують, що змії відіграють важливу роль у садовій екосистемі, контролюючи чисельність гризунів та інших дрібних тварин. Тому саме їхнє сезонне зникнення не означає, що ділянку потрібно повністю очищувати від будь-яких природних укриттів. Водночас людям, які не хочуть бачити рептилій безпосередньо біля будинку, варто прибирати хаотичні купи деревини, жерсті та сміття поруч із фундаментом.

4435