840
Звичайне облаштування тераси у приватному саду на півночі Данії завершилося знахідкою, яку археологи назвали найбільшим відомим срібним скарбом епохи вікінгів у країні. У землі в муніципалітеті Ребільд лежало близько 18,5 кілограма срібла — майже утричі більше, ніж у попереднього рекордсмена, Терслевського скарбу. Комплекс із приблизно 700 предметів і фрагментів датують X століттям.
Власник ділянки не шукав старожитностей. За повідомленням Nordjyske Museer, він просто прибирав траву, каміння та гравій перед укладанням нової плиткової тераси. Приблизно через пів години інструмент вдарився об предмет, який видав незвичайний звук. Спочатку господар вирішив, що натрапив на старий метал або дріт.
Після того як він почав обережно розбирати ґрунт руками, з землі один за одним з’явилися срібні предмети — прикраси, монети й злитки. Частина скарбу залишалася всередині глиняної посудини, в якій його заховали понад тисячу років тому.
Приблизно 320 предметів загальною масою 6,4 кілограма все ще лежали у первісному глечику. Решта була розсіяна в ґрунті навколо, імовірно через пізніші порушення шару.
Загалом археологи нарахували близько 700 предметів і фрагментів. Серед них багато срібних злитків, браслети, 47 цілих монет та їхніх уламків, рубане срібло і невеликий молот Тора. Один зі злитків має рунічний напис, який попередньо читають як «hutu». Це може бути ім’я, позначка власника або інше маркування, але точного значення дослідники поки не встановили.
Для археологів особливо важливо, що скарб складається не переважно з красивих завершених коштовностей. Монети становлять лише невелику частину загальної маси. Значно більше тут злитків, фрагментів прикрас і спеціально порубаного срібла.
Саме така структура добре показує принцип вікінгської вагової економіки. Вартість срібного предмета визначалася не лише тим, що це за річ, а насамперед масою та якістю металу. Злитки, браслети або прикраси могли розрубувати на частини, зважувати й використовувати як засіб платежу.
Коли археологи порівняли масу окремих шматків, вони побачили повторювані вагові групи. Це означає, що срібло не було випадковою колекцією речей: його систематично організували як значний запас вартості.
Монети розповіли ще одну частину історії. У скарбі є англосаксонські срібні пенні, зокрема дві монети часів короля Едуарда Старшого, який правив у 899–924 роках. Вони допомагають датувати момент, коли скарб могли заховати.
Поруч із західноєвропейськими монетами лежать арабські дирхеми. Частина з них порубана на фрагменти, що знову підтверджує: їхню вартість визначали за сріблом і вагою. Поєднання англійських та ісламських монет демонструє широкі торговельні зв’язки Данії в X столітті.
Ребільд уже був відомий великими знахідками. У 1971 році неподалік виявили близько чотирьох кілограмів срібла того ж X століття, а навесні 2026 року в районі Ролд знайшли шість цілих золотих браслетів загальною масою 762,5 грама.
Чому саме новий скарб опинився під землею, залишається невідомим. Він міг лежати поблизу поселення, старої дороги або в спеціально вибраному сховку. Сучасна забудова не дозволяє провести масштабні розкопки навколо місця знахідки.
Скарб має статус danefæ — особливо цінної старожитності, яка за данським законодавством передається державі. Його направили на оцінювання до Національного музею Данії, а Nordjyske Museer сподівається, що згодом комплекс вдасться постійно експонувати у Vikingemuseet Fyrkat.
https://nordjyskemuseer.dk/havearbejde-afsloerer-danmarks-stoerste-vikingesoelvskat/
