Сонячні панелі можуть працювати десятиліттями, але їхня потужність поступово зменшується. Типовий темп деградації становить приблизно від 0,3% до 1% на рік, а середнє значення для сучасних систем часто оцінюють приблизно в пів відсотка.

Причина не одна. На фотоелектричний модуль одночасно діють сонячне ультрафіолетове випромінювання, висока температура, цикли нагрівання й охолодження, волога, механічне навантаження та старіння полімерних матеріалів.
Одним із відомих ефектів є світлоіндукована деградація. Частина кремнієвих елементів втрачає невелику частку продуктивності вже після перших годин або днів роботи під сонцем.
Інший механізм пов’язаний із потенціал-індукованою деградацією. Висока напруга між осередками та заземленою рамою може сприяти небажаному руху іонів і погіршувати електричні характеристики.
З часом старіють і захисні матеріали. Герметики та задні плівки можуть поступово пропускати вологу, а мікротріщини в кремнієвих елементах збільшуються через температурні цикли, вітер або механічний тиск.
Окремою проблемою є забруднення. Пил, пилок, пташиний послід або листя не завжди означають необоротну деградацію, але знижують фактичну генерацію і можуть створювати локальні «гарячі точки».
Якщо одна частина модуля затінена, сусідні осередки змушені працювати в несприятливому режимі. Локальний перегрів здатний прискорювати старіння й у рідкісних випадках навіть пошкоджувати панель.
Саме тому виробники дають довгі гарантії не на збереження 100% потужності, а на певний мінімальний рівень через 20–30 років. Наприклад, гарантія може передбачати близько 80–90% початкової продуктивності наприкінці цього періоду.
Власник системи може впливати на частину факторів. Періодичне очищення, перевірка затінення, вентиляція зворотного боку панелі та своєчасне виявлення пошкоджень допомагають підтримувати вищу фактичну генерацію.
Отже, зниження ефективності є нормальним фізичним процесом, а не ознакою того, що сонячна панель швидко «ламається». Якісний модуль старіє повільно й навіть через десятиліття може залишатися цілком корисним джерелом електроенергії.
Реальна деградація сильно залежить від клімату. У спекотних регіонах вищі температури прискорюють старіння полімерів і можуть збільшувати механічне напруження, тоді як у холодних районах серйознішим фактором стають цикли замерзання й відтавання.
Важливе значення має і якість монтажу. Якщо модуль погано вентилюється, його робоча температура зростає, а це не лише тимчасово знижує ефективність, а й може пришвидшувати довготривале старіння.
Мікротріщини часто не видно неозброєним оком. Для професійної діагностики використовують тепловізори, електролюмінесцентне тестування та вимірювання вольт-амперних характеристик.
Інвертор і кабелі також впливають на фактичну генерацію системи. Якщо падає виробіток, причина може бути не в самій панелі, а в контактних з’єднаннях, електроніці чи затіненні новими об’єктами.
Для власника головне — оцінювати систему не за одним днем, а за довгостроковою статистикою. Погодні умови дуже мінливі, тому справжню деградацію краще бачити за річними даними, скоригованими на сонячну радіацію.
https://prostomob.com/304290-processing-why-do-solar-panels-lose-their-efficiency-over-time

4071