4167
Біла цибуля приваблює м’яким смаком і тонкими соковитими лусками, але саме ці властивості роблять її значно менш лежкою, ніж жовті сорти. Навіть у добре обладнаному сховищі з контрольованою температурою та вентиляцією зберегти її до кінця зими без помітної втрати якості дуже складно.
За словами фахівців, одна з головних причин — тонша покривна луска й вищий вміст води в цибулинах. Така структура робить продукт більш чутливим до механічних пошкоджень, швидкого висихання та проникнення грибкової інфекції через шийку.
Після збирання білу цибулю потрібно особливо ретельно просушити. Шийка повинна повністю закритися й стати сухою, а зовнішні луски — сформувати захисний шар. Якщо закласти в сховище навіть трохи недосушений урожай, ризик гнилі різко зростає вже в перші тижні.
Температура й вологість мають залишатися стабільними. Занадто тепле приміщення прискорює проростання, а висока вологість провокує розвиток грибкових хвороб. Надто сухе повітря, навпаки, швидко зневоднює тонкі соковиті цибулини.
Навіть за правильних умов біла цибуля зазвичай потребує швидшої реалізації або споживання, ніж жовта. Саме тому виробники планують її як продукт із коротшим періодом зберігання, а не як основний сорт для продажу наприкінці зими.
Для домашнього господарства це означає, що білу цибулю краще використовувати першою. Її не варто змішувати в одному ящику з більш лежкими сортами, щоб регулярний огляд був простішим і зіпсовані цибулини не заражали сусідні.
Якщо потрібен запас до весни, практичніше робити ставку на спеціально призначені для зберігання жовті сорти з щільною сухою покривною лускою. Біла цибуля залишається цінною за смаком, але її природну низьку лежкість неможливо повністю компенсувати навіть дуже хорошим сховищем.
