1097
Генетичний варіант APOE ε4, який вважається одним із найвідоміших факторів ризику пізньої форми хвороби Альцгеймера, виявився рідшим серед людей старших вікових груп. Дослідники розглядають це як можливий приклад того, як природний добір може непомітно продовжувати впливати на сучасну людську популяцію.
Науковці проаналізували генетичні дані 57 696 людей європейського походження та порівняли частоту різних варіантів генів у різних вікових групах. Після приблизно 70 років частка носіїв APOE ε4 починала помітно знижуватися.
Це не означає, що генетичний варіант «зникає» з ДНК конкретної людини з віком. Йдеться про інше: серед тих, хто доживає до старшого віку, носіїв APOE ε4 статистично стає менше.
APOE ε4 підвищує ймовірність розвитку пізньої хвороби Альцгеймера, але не визначає її наперед. Багато носіїв цього варіанта ніколи не стикаються з деменцією, тоді як захворювання може виникати й у людей без ε4.
Водночас APOE бере участь не лише в роботі мозку. Ген впливає на обмін жирів і серцево-судинну систему, тому різниця у виживанні може бути пов’язана з кількома біологічними механізмами одночасно.
Автори роботи наголошують, що говорити про цілеспрямоване «вимирання» APOE ε4 поки рано. Для підтвердження еволюційного ефекту потрібні ще більші вибірки та довготривалі спостереження за різними популяціями.
