661
У ніч на 3 вересня Росія атакувала Україну 163 безпілотниками різних типів. За даними Повітряних сил, близько половини з них були реактивними — швидшими й складнішими для перехоплення, ніж звичайні ударні дрони. Сили оборони збили або подавили 135 повітряних цілей.
Російські війська використовували Shahed, реактивні безпілотники, S8000 «Бандероль», «Гербери» та дрони-імітатори «Пародія». Пуски здійснювалися одразу з кількох напрямків — із Міллерово, Орла, тимчасово окупованої Донеччини та Криму. Така схема дозволяє створювати складні маршрути й змушувати українську ППО реагувати одночасно в різних регіонах.
Особливої уваги потребує зростання частки реактивних дронів. Вони летять значно швидше, ніж класичні Shahed, тому мобільні вогневі групи мають набагато менше часу на виявлення та ураження. Для перехоплення дедалі частіше доводиться залучати авіацію, зенітні ракетні комплекси, засоби радіоелектронної боротьби та спеціалізовані дрони-перехоплювачі.
Повітряні сили повідомили про влучання на 15 локаціях і падіння уламків ще на чотирьох. Найсерйозніші наслідки цієї ночі були в Одесі, де постраждали мешканці багатоповерхівки, а також у Київській та Хмельницькій областях.
Зміна тактики Росії змушує Україну перебудовувати систему протиповітряної оборони. Замість відносно передбачуваних нічних хвиль дронів ворог дедалі частіше атакує протягом доби, використовує різні швидкості та висоти й намагається розтягнути роботу ППО на багато годин.
Українська оборона теж адаптується: розширюється використання мобільних груп, систем РЕБ та власних перехоплювачів. Однак масовість атак означає, що навіть високий відсоток збиття не гарантує відсутності влучань.
Нічна атака 3 вересня стала ще одним свідченням того, що повітряна війна переходить у нову фазу. Росія робить ставку на кількість і швидкість дронів, а Україні доводиться одночасно нарощувати і класичну ППО, і дешевші засоби перехоплення.
