1870
Плодова гниль часто починається з невеликої бурої плями, яку легко не помітити під час щоденного огляду дерева. Проте за теплої вологої погоди ураження може збільшуватися дуже швидко: грибок поширюється по м’якоті, плід розм’якшується, а на поверхні з’являються світлі подушечки спор.
Швидкість розвитку пов’язана з високою вологістю й температурою. Після дощу поверхня яблука довго залишається мокрою, особливо в густій кроні, де майже немає руху повітря.
Ранки на шкірці прискорюють зараження
Грибку легше проникати через пошкодження після плодожерки, граду, птахів або тертя плодів об гілки. Саме тому на червивих яблуках гниль часто починається раніше.
Коли заражений плід торкається сусіднього здорового яблука, інфекція може переходити в місці контакту. На щільно розташованих гронах проблема поширюється особливо швидко.
Частина хворих яблук опадає, але інші висихають безпосередньо на дереві й залишаються в кроні як муміфіковані плоди.
Хворі яблука прибирають одразу
Плоди з активною бурою плямою знімають і не залишають у саду. Так само регулярно збирають падалицю.
Муміфіковані яблука потрібно прибрати до весни, оскільки вони можуть бути джерелом спор у наступному сезоні.
Густа крона потребує помірного проріджування в дозволений строк, щоб після дощів плоди швидше просихали. Паралельно контролюють плодожерку й інші шкідники, що пошкоджують шкірку.
Невелика пляма — це момент, коли заражений плід ще легко прибрати до того, як він стане великим джерелом спор серед здорового врожаю.
Окремо потрібно стежити за плодами, які торкаються один одного. Якщо один із них почав гнити, місце контакту на сусідньому яблуці часто заражається першим. Під час огляду дерева такі пари краще розділяти й уражений плід знімати.
На зберігання не закладають навіть яблука, де гниль тільки почалася. У ящику хвороба розвивається ще швидше, а спори легко переходять на сусідні плоди. Для погреба залишають лише сухі цілі яблука без плям, проколів і тріщин.
