1135
Після кількох хвиль літньої спеки багато садівників замислюються, які рослини варто залишати на найбільш сонячних і сухих ділянках. Частина декоративних і пряних культур значно краще пристосована до високої температури й короткочасної нестачі вологи, ніж традиційні вологолюбні квіти.
До таких рослин належать вербена, лаванда, шавлія, чебрець, розмарин і частина декоративних трав. Їх об’єднує здатність економніше використовувати воду: вузьке або опушене листя, ефірні олії та добре розвинене коріння допомагають переносити сухі періоди.
Посухостійка рослина — не означає «не поливати ніколи»
Навіть витривалі культури після посадки потребують регулярної вологи. Молодий саджанець ще не має коріння, здатного брати воду з великої площі, тому перші тижні після висаджування його не можна залишати напризволяще під палючим сонцем.
Коли рослина приживеться, полив можна зробити рідшим, але глибшим. Невелике щоденне змочування лише поверхні змушує коріння триматися ближче до верхнього шару, який перегрівається й висихає найшвидше.
Важливий і ґрунт. Багато середземноморських рослин погано переносять важку мокру землю, навіть якщо чудово виживають у спеку. Для них потрібен дренаж і місце, де вода після дощу не стоїть біля коріння.
Що висаджують на найспекотніших ділянках
Вербена добре переносить сонце й довго цвіте, якщо не заливати її. Лаванда та чебрець підходять для сухих бордюрів і гравійних садів. Шавлія одночасно витримує сонце й створює щільні ароматні кущики.
До більш стійких до спеки овочевих і пряних культур відносять також фенхель. Він краще за багато листових овочів переносить високу температуру, хоча при тривалій посусі теж потребує води.
Посухостійкий сад не означає повну відмову від поливу. Його перевага в іншому: правильно підібрані рослини переживають короткі сухі періоди без різкого в’янення і потребують менше постійного втручання.
