877
Кабачки й гарбузи спокійно витримують спеку, посуху і майже не хворіють до середини літа. Але щойно ночі стають прохолоднішими, а на листі вранці залишається роса, картина змінюється за лічені дні. Спершу на верхньому боці найстаріших листків з’являються поодинокі білі плями, схожі на розсипане борошно. За тиждень-півтора вони зливаються в суцільний наліт, листок жовкне, скручується і всихає. Це борошниста роса — найпоширеніша хвороба гарбузових у другій половині серпня та у вересні.
Небезпека не в самих плямах, а в тому, що рослина втрачає листя саме тоді, коли наливаються останні плоди. Зав’язі, які на здоровому кущі дійшли б до нормального розміру за два-три тижні, на майже голому стеблі просто зупиняються в рості. У гарбузів, які збирають у вересні, страждає ще й лежкість: плід із рослини, що передчасно втратила листя, гірше визріває, кірка виходить тоншою, і взимку такі гарбузи починають підгнивати з боку плодоніжки.
Повністю позбутися хвороби на ділянці неможливо: збудник зимує на рослинних рештках і на бур’янах, а спори переносить вітер із сусідніх городів. Реальне завдання інше — відтягнути спалах на два-три тижні, щоб рослина встигла віддати врожай.
Чому спалах припадає саме на кінець літа
Борошнистій росі не потрібен дощ. Їй потрібні перепади між денною і нічною температурою та висока вологість повітря вночі — саме те, що дає українська друга половина серпня, коли вдень ще плюс двадцять шість — тридцять, а вночі вже плюс дванадцять — чотирнадцять. Спори проростають найкраще при плюс вісімнадцяти — двадцяти п’яти і вологості повітря понад шістдесят відсотків. Звідси парадокс: у липневу спеку без дощів хвороба майже не рухається, а після перших прохолодних ночей розходиться за кілька днів.
Друга причина — вік рослини. Старе листя нижнього ярусу має тонші клітинні оболонки й гірше опирається зараженню. Тому перші плями завжди з’являються на найстаріших листках біля кореня, а вже звідти хвороба піднімається вгору. Загущені посадки, де кущі зімкнулися і повітря під ними не рухається, проходять цей шлях удвічі швидше.
Третя причина — надлишок азоту. Кущ, який у серпні ще годують настоєм трави чи сечовиною, жене м’яке водянисте листя, і воно уражується першим. Після середини липня гарбузові краще підживлювати калієм: сірчанокислим калієм або настоєм золи, склянка на відро води під рослину. Це і плоди наливає, і робить тканини щільнішими.
Чим обробляти і коли це вже не має сенсу
Найпростіший робочий варіант для присадибної ділянки — препарати на основі сірки, зокрема колоїдна сірка. У них короткий строк очікування, кілька днів, тому ними можна працювати навіть тоді, коли кабачки знімають кожні два-три дні. Важлива умова: сірка діє лише в теплу погоду, приблизно від плюс двадцяти, у прохолоду ефекту не буде. Обробляти треба обидва боки листка і краще ввечері — на сонці по мокрому листю можливі опіки.
Із системних фунгіцидів на гарбузових застосовують препарати групи триазолів, з діючими речовинами пенконазол чи дифеноконазол. Вони зупиняють хворобу надійніше, але строк очікування у них довший, до двох-трьох тижнів залежно від препарату, і для кабачка, який плодоносить безперервно, це критично. Розумна тактика така: системний препарат — на гарбузи й на кабачки, з яких урожай ще не знімають, сірка або біологічні засоби на основі сінної палички — на ті, що дають плоди щотижня. Норму й строк очікування завжди звіряють з етикеткою конкретного препарату.
Народні засоби — розчин соди, дві столові ложки й ложка рідкого мила на десять літрів, або молочна сироватка, розведена водою один до трьох, — працюють лише як профілактика, з інтервалом сім-десять днів і за умови, що обробки почали до появи плям. По суцільному нальоту вони вже не допоможуть. Якщо уражено понад дві третини листя і надворі кінець вересня, обприскувати немає сенсу: розумніше зрізати плоди, які встигли набрати розмір, і прибрати бадилля.
Восени головне — не залишити збудникові комфортної зимівлі. Усе гарбузове бадилля з ділянки виносять, у компост його краще не класти. Повертати гарбузові на те саме місце варто не раніше ніж через три роки, а садити просторо: кабачок — не ближче ніж сімдесят-вісімдесят сантиметрів між кущами. Провітрювання дає більше, ніж будь-яке обприскування.
