1780
Наприкінці літа баклажани часто продовжують цвісти, хоча на кущах уже висять великі плоди й молода зав’язь. У цей момент рослина одночасно витрачає ресурси на ріст листя, формування нових квіток і налив урожаю. Якщо залишити надто велике навантаження, частина плодів може просто не встигнути досягти нормального розміру до стійкого похолодання.
Формувати кущ потрібно обережно. Видаляти все підряд не варто: пагони, на яких уже є квітки або перспективна зав’язь, залишають. Насамперед прибирають слабкі бічні відростки, листя, яке росте всередину куща й створює зайве загущення, а також явно пошкоджені або жовті пластини.
Кущ не повинен бути перевантаженим
Кількість плодів потрібно співвідносити з силою конкретної рослини. Якщо кущ невеликий, а на ньому одночасно десятки квіток і зав’язей, він не зможе однаково добре забезпечити всі плоди. Наприкінці сезону частину зовсім пізніх квітів можна прибрати, щоб рослина спрямувала живлення до вже сформованого врожаю.
Водночас не можна повністю оголювати баклажан. Здорове листя забезпечує фотосинтез і живить плоди. Надмірне обрізування лише послабить рослину.
Достиглі баклажани збирають регулярно. Якщо плід уже має характерний для сорту розмір, блискучу шкірку й пружну м’якоть, його краще зняти, не чекаючи перезрівання. Великий старий плід продовжує забирати ресурси.
Полив і живлення мають залишатися стабільними
Баклажани погано переносять пересихання ґрунту. Наприкінці літа спекотні дні часто змінюються прохолодними ночами, тому режим води має бути рівномірним. Поливають так, щоб коренева зона була вологою, але не заболоченою.
Мульча допомагає зменшити перепади температури та довше утримувати воду. Після поливу землю можна дуже неглибоко розпушити, пам’ятаючи, що корені баклажана розташовані близько до поверхні.
Під час активного плодоношення потрібні фосфор і калій. Азот повністю не виключають, якщо кущ продовжує нормально рости й не загущений, але його надлишок на рослині з великою листовою масою та невеликою кількістю плодів небажаний.
Мета наприкінці сезону — не отримати максимальну кількість нових квіток, а допомогти кущу довести до стиглості вже сформовані плоди. Саме тому помірне формування й регулярний збір дають більше користі, ніж спроба зберегти кожну пізню зав’язь.
