2556
Глибокі тріщини на моркві часто з’являються вже наприкінці сезону, коли коренеплід майже набрав свій розмір. Однією з головних причин є різка зміна вологості: після тривалого сухого періоду приходить сильна злива або грядку рясно поливають. Внутрішні тканини швидко набирають воду й починають рости, тоді як зовнішня частина не встигає розтягуватися.
Такий коренеплід залишається придатним до їжі, якщо немає гнилі, але зберігається значно гірше. Через пошкоджену поверхню всередину легше проникають мікроорганізми, а сама морква швидше втрачає вологу.
Найефективніша профілактика — стабільний режим поливу протягом сезону. Краще не чекати, поки грядка пересохне на значну глибину, а потім компенсувати це кількома відрами води за один раз.
Не лише вода викликає тріщини
Надлишок азоту також може сприяти надто швидкому росту тканин. Коли рослина активно набирає масу, зовнішні шари коренеплоду не завжди встигають за внутрішніми. Тому наприкінці сезону азотні підживлення моркві зазвичай уже не потрібні.
Ще одна причина — перетримування врожаю в землі. Перезрілі коренеплоди стають грубішими, а після чергування холоду, дощів і тепла ризик пошкоджень збільшується. У щільній важкій землі моркві також складніше розвиватися рівномірно.
Чому морква може гірчити
Проблеми з вологою впливають не лише на форму. Під час тривалої посухи рослина переживає сильний стрес, і смак коренеплоду може змінюватися. Перегрів верхньої частини моркви, яка виступає над землею, теж погіршує якість.
Щоб уникнути позеленіння й гіркоти верхівок, оголені частини коренеплодів присипають землею. Перед самим збором режим поливу поступово скорочують. Якщо прогнозують сильні дощі, а морква вже досягла нормального для сорту розміру, частину врожаю можна прибрати раніше.
Тріщини, що вже утворилися, не загояться. Таку моркву сортують окремо й використовують першою, не закладаючи разом із цілими коренеплодами на тривале зберігання.
