700
Фітофтороз рідко приходить несподівано. У більшості областей України перші плями на листі томатів з’являються в другій половині липня або на початку серпня — тоді, коли нічна температура опускається до 12–15 градусів, а ранкові роси тримають листя вологим по три-чотири години. Поєднання прохолодних ночей із теплими днями і є пусковим механізмом хвороби.
Вирішується ця проблема, проте, не в серпні, а восени. Збудник, гриб Phytophthora infestans, зимує в рослинних рештках, у дрібних бульбах картоплі, що лишилися в землі, на конструкціях теплиці та у верхньому шарі ґрунту. Якщо восени не зробити нічого, наступного року інфекція стартує з тієї самої ділянки, тільки на два-три тижні раніше.
Осіння профілактика не потребує ні дорогих препаратів, ні спеціальної техніки. Вона потребує послідовності: прибрати рештки, продезінфікувати теплицю, змінити місце посадки й дати ґрунту попрацювати до морозів.
Що обов’язково прибрати з грядки
Бадилля томатів прибирають одразу після останнього збору, не чекаючи, доки воно саме ляже на землю. Уражені рештки не можна класти в компост: спори гинуть при 55–60 градусах, а звичайна садова купа прогрівається рівномірно лише в центрі, краї залишаються холодними. Таке бадилля спалюють або вивозять із ділянки.
З картоплею схема інша. Бадилля скошують за 10–14 днів до копання — це і зупиняє перехід спор із листя на бульби, і дає шкірці загрубіти. Після копання ділянку обов’язково перебирають удруге: одна забута бульба завбільшки з горіх спокійно перезимовує в українському ґрунті й навесні дає заражений паросток, від якого хвороба розходиться по всій грядці.
Третє, про що зазвичай забувають, — опори. Дерев’яні кілки, шпалерний дріт, мотузки й зав’язки після томатів прибирають із грядки й миють. Пластик і метал достатньо протерти мильним розчином, дерев’яні кілки краще замінити, бо в тріщинах деревини інфекція зберігається найдовше. Падалицю томатів і самосів навесні виполюють без винятків.
Обробка теплиці й підготовка ґрунту
Теплицю миють, поки надворі ще тепло, — у вересні, а не в листопаді. Спершу каркас і покриття відмивають мильною водою від нальоту й павутиння, потім обробляють розчином мідного купоросу з розрахунку 100 грамів на 10 літрів води. Сірчані шашки дають хороший результат у теплицях із дерев’яним каркасом, але для оцинкованого металу вони не підходять: сірчистий газ прискорює корозію.
Верхній шар тепличного ґрунту завтовшки 5–7 сантиметрів варто знімати й замінювати раз на три-чотири роки. У проміжні роки допомагають сидерати: біла гірчиця, олійна редька або фацелія, висіяні до 10–15 вересня з нормою приблизно 3–4 грами насіння на квадратний метр. До морозів вони встигають нарости на 15–20 сантиметрів.
Біологічні препарати на основі грибів роду Trichoderma й бактерії Bacillus subtilis працюють лише в живому ґрунті: вносити їх має сенс у вологу землю при температурі не нижче 10–12 градусів, тобто у вересні. Пізньоосіннє внесення по холодному ґрунті грошей не виправдовує. І головне правило, яке замінює половину обробок: томати, картоплю, перець і баклажани повертають на те саме місце не раніше ніж через три-чотири роки.
Практичний мінімум на цю осінь виглядає так: прибрати й знищити уражене бадилля, двічі перебрати картопляну ділянку, вимити теплицю у вересні, посіяти сидерати й розписати сівозміну на наступний сезон. Це кілька вихідних роботи, які наступного літа дадуть щонайменше два-три додаткові тижні здорових томатів.
