1683
Компостна купа може місяцями майже не змінюватися, якщо в ній бракує вологи. У спекотне сухе літо верхні шари швидко висихають, а разом із водою знижується активність бактерій, грибів та інших організмів, які розкладають рослинні рештки. У результаті купа залишається сухою, волокнистою і майже не осідає.
Нормальна вологість компосту приблизно нагадує добре відтиснуту губку: матеріал вологий на дотик, але вода з нього не тече. Якщо ж сухе листя та стебла хрумтять, а середина купи не тепліша за повітря, процес потребує корекції.
Воду додають поступово, одночасно перемішуючи матеріал. Якщо просто вилити кілька відер зверху, верх намокне, а внутрішні сухі шари можуть залишитися без змін.
Сухій купі часто бракує зеленого матеріалу
Надлишок «коричневих» компонентів — сухого листя, соломи, подрібнених гілок і картону — дає багато вуглецю, але мало вологи та азоту. У таку купу можна додати скошену траву, свіжі рослинні рештки або кухонні овочеві відходи.
Водночас не варто компенсувати сухість цілим шаром свіжої трави. Вона швидко злежується. Зелені й коричневі матеріали краще перемішувати.
Перевертання купи додає кисень і допомагає розподілити воду. Якщо матеріал довго лежав без руху, достатньо хоча б кілька разів проколоти й розворушити його вилами.
Готовий компост виглядає зовсім інакше
Зрілий матеріал темно-коричневий, розсипчастий і має запах вологого лісового ґрунту. Окремі шматочки гілок можуть залишатися — їх просто повертають у наступну партію.
Домашньому компосту може знадобитися від кількох місяців до двох років, тому повільний процес не завжди означає помилку. Але якщо купа весь сезон залишається сухою і незмінною, вода та перемішування здатні помітно прискорити розкладання.
Джерело: https://www.rhs.org.uk/soil-composts-mulches/composting
