1130
Тривалий стрес прийнято пов’язувати насамперед із безсонням, виснаженням та емоційним станом, але його вплив може бути значно ширшим. Масштабне дослідження за участю майже 480 тисяч людей показало зв’язок між хронічним психологічним навантаженням, соціально-економічними труднощами та прихованим запаленням, яке може роками впливати на серцево-судинну систему.
Роботу провели фахівці Лабораторії медичних наук MRC та Імперського коледжу Лондона. Для аналізу вони використали дані UK Biobank — великої бази медичної інформації про дорослих жителів Великої Британії. Дослідники оцінювали біохімічні маркери запалення, дані візуалізації серця та генетичні особливості.
Одним із ключових показників був маркер GlycA, який відображає системне запалення. У людей із вищими його рівнями ризик інфаркту та інсульту виявився помітно більшим. Автори підкреслюють, що запальні зміни можуть розвиватися поступово і довго не давати жодних очевидних симптомів.
Водночас високий рівень запалення був пов’язаний не тільки з добре відомими чинниками ризику — такими як куріння чи ожиріння. Дослідники побачили зв’язок також із психологічним стресом і соціально-економічним неблагополуччям. Це ще раз показує, що здоров’я серця залежить не лише від харчування чи спорту, а й від умов, у яких людина живе протягом років.
У частини учасників із підвищеними запальними показниками виявили структурні зміни серця. Зокрема, йшлося про потовщення стінок, менший об’єм камер і гірше наповнення серця кров’ю. Подібні зміни можуть розвиватися поступово, не викликаючи відразу болю чи інших характерних скарг.
Дослідження також вказало на роль генетики. У різних людей реакція організму на тривалий стрес і запальні процеси може бути неоднаковою. Вчені виявили низку білків і генетичних особливостей, пов’язаних із більшою або меншою стійкістю до таких змін.
При цьому результати не означають, що кожна людина, яка переживає складний період, обов’язково матиме хворобу серця. Мова йде про статистичні зв’язки у великій популяції. На ризик одночасно впливають вік, спадковість, тиск, рівень холестерину, куріння, фізична активність і багато інших факторів.
Автори вважають, що отримані дані можуть допомогти краще розуміти механізми, через які тривалий стрес і соціальна нерівність впливають на серцево-судинне здоров’я. У перспективі це може бути важливим не тільки для профілактики, а й для розроблення нових підходів до лікування запальних процесів.
Для повсякденного життя висновок залишається практичним: контроль тиску, відмова від куріння, рух, сон і лікування хронічних захворювань важливі навіть тоді, коли людина почувається відносно добре. А тривалий стрес варто сприймати не лише як психологічну проблему, а як фактор, який може впливати на весь організм.
