1603
Космічний телескоп James Webb показав, що газ у протопланетних дисках може зникати швидше, ніж очікували деякі моделі. Це означає, що гігантські планети на кшталт Юпітера мають менше часу, щоб набрати свої масивні газові оболонки, а процес планетоутворення може бути значно динамічнішим.
Планети народжуються в дисках газу й пилу навколо молодих зір.
Кам’янисті ядра формуються з твердих частинок, які злипаються й поступово ростуть.
Для газових гігантів цього недостатньо. Їхнє ядро повинно сформуватися досить швидко, поки в диску ще залишається велика кількість водню й гелію.
Якщо газ зникає раніше, майбутня планета залишиться меншою.
JWST дозволяє безпосередньо вимірювати спектри теплого газу в дисках із точністю, якої раніше не було.
Дослідники спостерігали молоді зоряні системи різного віку й порівнювали кількість залишкового газу.
У частині дисків газу виявилося значно менше, ніж передбачали класичні часові шкали.
Це може означати, що активне формування газових гігантів повинно відбуватися протягом перших кількох мільйонів років життя зорі.
Результат важливий для моделей, які пояснюють різноманіття екзопланет.
Якщо диски живуть недовго, навіть невелика різниця в швидкості росту ядра може визначити, чи стане світ суперземлею, Нептуном або газовим гігантом.
JWST також допоможе перевірити, як на час життя диска впливають маса зорі, ультрафіолетове випромінювання та сусідні зорі.
У підсумку планетоутворення дедалі більше виглядає як гонка з часом: тверде ядро повинно вирости до критичної маси до того, як газовий резервуар розсіється.
