1785
Австралійці просунулися в спеціалізації тараканів-кіборгів і до розвідки додали санітарів, що логічно — мало знайти під завалами постраждалого, йому може знадобитися термінова допомога, для чого людину треба ще витягти, а це втрачене час. Тому до вже відомих тараканів з камерами австралійці додали комах з дистанційно керованими шприцами. Таракану потрібно підійти до тіла і добре упертися лапками в землю, решту зробить шприц.
Джерело зображень: University of Queensland
Проект реалізують фахівці Університету Квінсленда (University of Queensland) спільно з біомедичними інженерами Університету Нового Південного Уельсу (University of New South Wales). Дослідники перетворили гігантських риючих тараканів (відомих також як таракани-носороги) Macropanesthia rhinoceros у так званих «параборгів» — живі платформи, оснащені мініатюрною електронікою, камерами та дистанційно керованими системами для ін’єкцій.
На відміну від звичайних пошукових роботів, таракани-кіборги використовують вроджені можливості комах: таракани здатні пересуватися по складному рельєфу, протискуватися через вузькі щілини і зберігати працездатність в умовах, де механічні пристрої часто виходять з ладу. На спині комахи закріплюється легкий електронний модуль, а імплантовані електроди дозволяють оператору керувати рухом, впливаючи на його нервову систему. Камера передає зображення рятувальникам, а спеціальний мікрошприц може ввести лікарський препарат постраждалому, що знаходиться в недоступній для людини зоні — наприклад, під уламками будівлі після землетрусу.
Під час випробувань дослідники перевіряли не лише здатність тараканів знаходити ціль, але й точність надання медичної допомоги. При розташуванні цілі на відстані до 15 сантиметрів платформа успішно виконувала ін’єкції в 95 % випадків, а повний цикл «пошук — навігація — позиціонування — введення препарату» завершувався успішно приблизно в 72 % експериментів. Головною технічною проблемою залишається точне позиціонування комахи: таракан повинен не просто дістатися до постраждалого, але й розташуватися і закріпитися таким чином, щоб ін’єкція була введена правильно.
Вчені розглядають майбутні пошуково-рятувальні рої комах-кіборгів як сукупність спеціалізованих біороботів, коли різні комахи виконуватимуть різні завдання: одні зможуть нести камери та датчики навколишнього середовища, а інші — медичні модулі. При цьому дослідники підкреслюють, що такі пристрої не замінять рятувальників, а розширять їх можливості, дозволяючи отримувати інформацію та надавати допомогу там, куди людина або великий робот не зможе потрапити. За оцінками розробників, перші реальні застосування подібних «загонів» можуть з’явитися впродовж найближчих 5–10 років після завершення польових випробувань.
