1880
Часник та імбир часто називають природними засобами «для імунітету», особливо в сезон застуд. Обидва продукти містять біологічно активні речовини, але працюють по-різному і не можуть замінити вакцинацію, сон, повноцінне харчування чи лікування інфекцій.
У часнику головною досліджуваною сполукою є аліцин. Він утворюється після подрібнення або роздавлювання зубчика. Лабораторні роботи демонструють антимікробні та протизапальні властивості сполук часнику, хоча ефект у реальному харчуванні значно помірніший.
Імбир містить гінгероли й шогаоли. Їх вивчають через антиоксидантну та протизапальну дію. Імбир також добре відомий здатністю зменшувати нудоту, що має значно переконливішу доказову базу, ніж твердження про «лікування застуди».
Якщо порівнювати саме поживну цінність для імунної системи, дієтологи радять не шукати абсолютного переможця. Часник зручно регулярно використовувати у звичайних стравах, а імбир — додавати до напоїв, супів і соусів. У такому вигляді обидва збільшують різноманітність рослинних продуктів у раціоні.
Важливо не перебільшувати кількість. Велика доза сирого часнику може викликати печію та подразнення шлунка, а концентрований імбир — дискомфорт або взаємодію з певними препаратами. Людям, які приймають антикоагулянти, варто бути обережними з великими кількостями таких продуктів і добавок.
Для нормальної роботи імунної системи значно важливіші достатня кількість білка, овочів і фруктів, вітамінів та мінералів, регулярний сон і фізична активність. Часник та імбир можуть бути частиною цього раціону, але не його заміною.
Тому практичний вибір простий: використовувати обидва продукти за смаком, а не чекати від одного з них гарантованого захисту від вірусів.
