«Я заздрю близьким»: психологи пояснили, чому це нормально

Сьогодні, 10:20

173

Заздрість зазвичай вважають «поганою» емоцією, про яку не прийнято говорити відкрито. Особливо складно визнавати її тоді, коли йдеться про найближчих людей: друзів, партнерів, сестер чи навіть власних дітей.

Багато людей у такі моменти починають відчувати провину: «Як я можу заздрити людині, яку люблю?» Однак психологи пояснюють: сама по собі заздрість не робить людину поганою. Часто вона є сигналом внутрішнього болю, незадоволених потреб або відчуття, що власне життя «зупинилося».

Чому ми заздримо саме близьким

Найсильнішу заздрість люди зазвичай відчувають не до далеких знаменитостей, а до тих, хто перебуває поруч і має схожий життєвий контекст.

Коли близька людина досягає того, чого ми самі давно хочемо: щасливих стосунків, професійної реалізації, фінансової стабільності чи внутрішньої легкості, це може досить болісно підсвічувати власні незакриті потреби.

Останні новини: Як привабити удачу: цікаві забобони, які забезпечать везіння

У такі моменти психіка ніби постійно порівнює: «Чому в неї вийшло, а в мене ні?» Особливо гостро заздрість проявляється у періоди втоми, кризи, емоційного виснаження або низької самооцінки.

Чому ця емоція викликає сором

Багато людей намагаються пригнічувати заздрість, бо бояться здатися токсичними, невдячними чи «поганими». Через це емоція часто не усвідомлюється напряму.

Замість відкритого усвідомлення можуть з’являтися роздратування, знецінення успіхів інших, емоційна дистанція або прихована образа. Після спілкування людина нерідко відчуває ще й провину за власні емоції.

Психологи наголошують: проблема не у самій заздрості, а в тому, що людина залишається з нею наодинці та починає себе за це ненавидіти.

Останні новини: Астрологиня назвала знаки зодіаку, які говорять одне, а роблять інше

Насправді заздрість може бути підказкою

Фахівці пояснюють: заздрість часто вказує на те, чого людині дуже бракує.

Іноді за чужим успіхом стоїть не бажання «забрати чуже», а біль від того, що власні потреби роками залишаються без уваги. Людина може заздрити не грошам чи зовнішності, а свободі, відчуттю реалізації, емоційній близькості або любові до себе.

У такому випадку заздрість стає не руйнівною емоцією, а сигналом: «Подивись, чого тобі насправді бракує».

Що радять психологи

Психологи не рекомендують соромити себе за цю емоцію або намагатися повністю її «викорінити». Натомість важливо спробувати чесно зрозуміти, що саме викликає біль і які потреби залишаються незадоволеними.