542
У ресторані, кафе чи ресторані швидкого харчування те, як гість залишає стіл, може здаватися дрібницею. Однак розташування тарілок, серветок, склянок та столових приборів може багато розповісти про те, наскільки ми дбаємо про спільний простір та людей, які там працюють.
Психологія описує таку поведінку як просоціальну. Тобто як дію, яка допомагає іншим, не очікуючи за це безпосередньої винагороди. У переповненому ресторані навіть те, що хтось не залишає після себе повний хаос, а трохи полегшує роботу офіціанта, має значення, пише nlc.
Важливо, щоб гість не брав на себе відповідальність за виконання роботи офіціанта. Йому не потрібно все переставляти, прибирати чи нести тарілки на кухню. Річ у розумінні того, що за обслуговуванням стоїть багато невидимої роботи.
Це повсякденна форма емпатії. Людина, яка допомагає, просто розуміє, як це – приймати замовлення, носити тарілки, посміхатися, бути уважним, швидко реагувати та підтримувати порядок протягом усього дня.
За словами фахівців, достатньо вже того, аби гість не ускладнював роботу персоналу без потреби. До прикладу, не розкидати тарілки, складати використані серветки в одне місце, не відсувати склянки на край столу та залишати достатньо місця, аби офіціант міг безпечно взяти посуд.
Також не менш важливо просто подякувати, оскільки увага проявляється не тільки в жестах, а й у тоні голосу.
Така звичка часто вказує на соціальну свідомість, а саме на те, що людина бачить не лише власний комфорт, а й те, що ресторан є спільним простором, де робота гостей, офіціантів, барменів, кухарів та прибиральників повʼязана між собою.
Звісно, за одним жестом неможливо скласти повний портрет особистості. Але якщо хтось регулярно стежить за тим, щоб не залишати після себе зайвого сміття, це, як правило, свідчить про емпатію, розсудливу уважність та повагу до роботи інших.
