236
Щиро кажучи, «Помри, моє кохання» — це не зовсім те кіно, під яке можна розслабитися ввечері з попкорном. Це дуже емоційна стрічка, яку Лінн Ремсі вибудувала на основі радикальної прози Аріани Гарвіч. Якщо ви чекаєте на класичний голлівудський трилер, де все зрозуміло з перших кадрів, то готуйтеся до сюрпризу.
Новини.LIVE розповість про сюжет цього фільму детальніше.
У центрі сюжету постає молода жінка (Дженніфер Лоуренс), яка опиняється в добровільному вигнанні десь у глушині. Сільська ідилія, чоловік, дитина — на перший погляд, це як мрія з Pinterest, але на справі все перетворюється для нашої героїні на задушливу клітку. Ремсі дуже тонко показує, як післяпологовий стан змішується з ізоляцією, і героїня починає буквально розсипатися на шматки. Це той випадок, коли побут стає страшнішим за будь-яких монстрів під ліжком.
Що робить цей фільм з Лоуренс особливим
Ну звісно, це акторський дует. Лоуренс тут видає таку нервову напругу, що її фізично відчуваєш через екран. Роберт Паттінсон теж на своєму місці — він ідеально відіграє партнера, з яким стосунки стають каталізатором для внутрішнього вибуху.
Також важливо, що фільм не соромиться показувати «темний бік» материнства — той, про який зазвичай мовчать. Це історія про те, що буває, коли жінка погоджується на роль матері під тиском суспільних очікувань, а не за внутрішнім покликом. Вийшла дуже гостра, подекуди жорстока, але неймовірно естетична й сексуальна драма.
Книга Гарвіч дуже суб’єктивна й насичена внутрішніми монологами, тому перенести її на екран було викликом. Але команді (Лінн Ремсі, Енда Волш, Еліс Берч) вдалося перевершити усі очікування фанатів.
Це кіно про боротьбу за власний розсудок у світі, де від тебе чекають лише спокою та любові. Воно складне, багатогранне і його точно хочеться обговорювати. Навіть якщо ви не фанат мелодрам, цей фільм здатен змінити ставлення до жанру, бо він виходить далеко за рамки звичних штампів.
