1460
Багато людей відчувають самотність, навіть коли у них є робота, знайомі, родина або партнер. Це відчуття часто складно пояснити, тому люди починають думати, що з ними щось не так, що вони інтроверти, не вміють будувати стосунки або просто «не такі». Але психологи говорять, що самотність дуже часто пов’язана не з кількістю людей навколо, а з психологічним станом, виснаженням і поведінковими звичками.
Самотність – це не завжди про те, що поруч нікого немає. Часто це про те, що людина не відчуває зв’язку, розуміння і безпеки у спілкуванні з іншими.
Самотність може з’являтися через втому і перевантаження
Коли нервова система довго перебуває у стресі, людина починає менше спілкуватися, уникати зустрічей, рідше відповідати на повідомлення і проводити більше часу наодинці. З боку це може виглядати як замкнутість або небажання спілкуватися, але насправді часто це просто виснаження.
Соціальна взаємодія потребує великої кількості енергії. Під час спілкування мозок аналізує слова, емоції, міміку, реакції іншої людини, контролює власну поведінку і постійно оцінює ситуацію. Коли людина перевтомлена або перебуває у стресі, мозок починає економити енергію і зменшує кількість соціальних контактів. У результаті людина починає все більше часу проводити наодинці, і поступово з’являється відчуття самотності.
Самотність може виникати навіть серед людей
Досить часто виникає ситуація, коли людина має багато знайомих, колег або навіть друзів, але все одно відчуває самотність. Це відбувається тоді, коли немає емоційної близькості, відчуття, що тебе розуміють, підтримують або приймають.
Людина може багато спілкуватися, але говорити лише про роботу, побут або поверхневі речі. Без емоційної близькості мозок не сприймає таке спілкування як справжній контакт, тому відчуття самотності не зникає. Саме тому можна жити в родині, працювати в колективі, мати друзів і все одно відчувати самотність.
Ще одна причина — звичка віддалятися від людей
Іноді самотність з’являється не тому, що людина нікому не потрібна, а тому що вона сама поступово віддаляється від людей. Людина може рідше писати, рідше дзвонити, відмовлятися від зустрічей, більше працювати або проводити час у телефоні. Спочатку це здається відпочинком або бажанням побути наодинці, але з часом соціальних контактів стає все менше, і людина починає відчувати себе самотньою.
Треба зазначити, що самотність часто з’являється поступово і майже непомітно. Це не одна подія, а процес, коли людина поступово віддаляється від інших і звикає бути сама.
Чому це важливо
Відчуття самотності впливає не лише на настрій, а й на психічне і фізичне здоров’я. Багато досліджень показують, що хронічна самотність пов’язана з підвищеним рівнем стресу, тривожністю, депресією, проблемами зі сном і навіть серцево-судинними захворюваннями.
Наприклад, велике метааналізне дослідження, опубліковане в журналі Perspectives on Psychological Science, показало, що соціальна ізоляція і самотність підвищують ризик передчасної смерті приблизно на 26–32%. Дослідники порівнюють вплив хронічної самотності на здоров’я з курінням і ожирінням.
Інше дослідження, опубліковане в журналі Heart, показало, що самотність і соціальна ізоляція пов’язані з підвищеним ризиком інсульту та серцево-судинних захворювань.
Також дослідження University of Chicago під керівництвом нейробіолога Джона Качіоппо, одного з головних дослідників самотності у світі, показали, що мозок сприймає самотність як сигнал небезпеки. Через це підвищується рівень кортизолу, посилюється настороженість, погіршується сон, а нервова система може постійно перебувати у стані напруги.
Тобто для мозку самотність – це не просто емоція, а сигнал, що людина залишилася без соціальної підтримки, а отже, її виживання під загрозою. Саме тому відчуття самотності може бути настільки болісним і виснажливим, як для психіки, так і для тіла.
Варто розуміти, самотність – це не завжди про відсутність людей. Часто це про втому, стрес, відсутність емоційної близькості або звичку поступово віддалятися від інших. І дуже часто проблема не в тому, що людину ніхто не любить або вона нікому не потрібна. Проблема в тому, що вона втомлена, закрита або давно не відчувала справжнього емоційного контакту з іншими людьми.
Іншими словами, самотність часто з’являється не тоді, коли поруч немає людей, а тоді, коли немає близькості, або сил на неї. Саме тому кожному з нас варто дбати про своє здоров’я: як фізичне, так і ментальне.
