Те, що починалося три роки тому як волонтерська ініціатива у гаражах, перетворилося на справжній конвеєр для фронту. Українські майстри налагодили виробництво легких бойових багі “Хижак” у безпрецедентних масштабах: тепер з цеху щодня виїжджає одна готова машина. Основою для цих незамінних на передовій “колісниць” стають старі, часто списані, повнопривідні “Ниви”.
Як старі “Ниви” перетворюють на бойові багі
В основі кожного “Хижака” лежить шасі та агрегати від старої ВАЗ-2121 “Нива”. Вибір саме цієї моделі не випадковий — військові гостро потребують легких та мобільних повнопривідних машин, здатних долати бездоріжжя. “Донорів” для майбутніх багі розшукують по всій країні: їх викуповують у власників, знаходять на звалищах, а часто українці просто віддають свої старі автівки безкоштовно, розуміючи, на яку важливу справу вони підуть.
Процес перетворення починається з повного розбирання автомобіля-донора до останнього гвинтика. Це не просто ремонт, а фактично створення нової машини. Спеціальна команда інженерів ретельно дефектує кожну деталь: щось відправляється на металобрухт, а придатні вузли та агрегати проходять повну реставрацію та очищення. Такий підхід гарантує, що у конструкції нового багі не буде жодного зношеного чи ненадійного елемента.
На виході виходить спартанська, але надзвичайно ефективна бойова одиниця. “Хижак” — це відкритий каркасний автомобіль на чотири місця (два спереду, два ззаду) без лобового скла та будь-яких зайвих деталей. Панель приладів мінімалістична: кнопка старту, тахометр та USB-роз’єм для зарядки гаджетів. Зате машина може тягнути причіп вагою до 700 кг, а за потреби її конструкцію швидко адаптують для евакуації поранених, встановлюючи кріплення для нош.
Щодня нова машина: як працює цей “завод”
Досягти рекордної продуктивності — одна машина за 24 години — вдалося завдяки чіткій організації процесу, що нагадує роботу невеликого автозаводу. На підприємстві, яке працює під патронатом військових, задіяно близько десяти фахівців. Кожен з них відповідає за свою ділянку роботи згідно з розробленою “технологічною картою”: хтось ріже метал, хтось зварює каркас, хтось фарбує. Перед відправкою на фронт кожен “Хижак” обов’язково проходить суворі випробування на полігоні.
Цей вражаючий проєкт виріс із волонтерського руху, який зародився у Вінниці. Саме там активісти Вадим Сорочинський та Віталій Гуменюк одними з перших почали робити багі зі старих “Жигулів”. Їхня ініціатива надихнула багатьох, а влучна назва “Хижак”, яку вони дали своїм машинам, прижилася у військах і стала офіційною. Сьогоднішнє виробництво є прямим наслідком еволюції цієї народної ідеї, яка тепер вийшла на промисловий рівень.
За три роки існування проєкту на передову було відправлено понад 300 таких машин. З виходом на щоденний темп виробництва ця цифра стрімко зростатиме. При цьому собівартість одного повнопривідного “Хижака” залишається напрочуд низькою — до 150 тисяч гривень. Це яскравий приклад того, як українська кмітливість та здатність до самоорганізації дозволяють ефективно закривати критичні потреби армії.
Історія “Хижаків” демонструє унікальний шлях від гаражного ентузіазму до системного виробництва, яке напряму впливає на боєздатність підрозділів. Поставивши на потік перетворення радянського автопрому на легкі штурмові та евакуаційні машини, українці вкотре довели, що здатні знаходити нестандартні та ефективні рішення у найскладніших умовах. Кожен такий багі — це не просто транспорт, а врятовані життя та додаткова мобільність для наших захисників.

4155