
Чому насіння, а не розсада? Річ у тому, що насіннєва бегонія дає більше свободи. Вибір сортів значно ширший, рослини краще адаптуються до конкретних умов, а сам процес вирощування дозволяє контролювати кожен етап. До того ж сіянці, вирощені вдома, зазвичай формують рівну, густу шапку і не “розвалюються” після висадки у відкритий ґрунт.
Перша помилка — поспіх із глибиною посіву
Насіння бегонії не загортають у ґрунт. Воно проростає лише на світлі. Одна з найпоширеніших помилок — легенько присипати його землею “для надійності”. Результат — тиша в контейнері тижнями. Правильний варіант — розкласти насіння по поверхні зволоженого субстрату і лише злегка притиснути.

Друга помилка — неправильний ґрунт
Щільна, важка земля гальмує розвиток ніжних корінців. Найкраще показали себе легкі суміші на основі торфу з додаванням перліту або вермікуліту. Ґрунт має бути пухким, повітропроникним і стерильним. Саме це знижує ризик загнивання та втрат у перші тижні.
Третя помилка — надмірна волога
Парниковий ефект потрібен, але без фанатизму. Постійно мокрий ґрунт швидко стає проблемою: сходи з’являються слабкими або зникають зовсім. Краща стратегія — помірне зволоження з пульверизатора і щоденне коротке провітрювання. Конденсат на кришці — сигнал, що повітря забагато.
Четверта помилка — нестача світла
Взимку бегонії критично бракує природного освітлення. Без додаткового освічування сіянці витягуються, стають ламкими й повільно розвиваються. Досвід показав: компактна, симетрична розсада формується лише при стабільному яскравому світлі протягом 12–14 годин на добу.
П’ята помилка — рання пікіровка або її відсутність
Занадто раннє пересаджування травмує ніжні корінці, а надто пізнє — призводить до витягування і конкуренції між сіянцями. Оптимальний момент — поява 2–3 справжніх листків. Саме тоді бегонія найкраще переносить переселення в окремі місткості й швидко рушає в ріст.

5046